| 1 | Проводиреві хора: Від раба Господнього Давида, котрий сьпівав слово піснї сієї до Господа, як Господь ізбавив його з рук ворогів його і з рук Саула. І сказав він: Л юблю тебе, Господи, сило моя! |
| 2 | Господь скеля моя, і ізбавленнє моє; мій Бог, моє прибіжище, на него вповати му. Він щит мій і ріг мого спасення, башта моя високая. |
| 3 | Покличу Господа, котрому належиться слава, і від ворогів моїх спасуся. |
| 4 | Обгорнули мене муки смертні, злякали мене потоки погибелї. |
| 5 | Пута пекольні обняли мене, сїти смертні обхопили мене. |
| 6 | В тїснотї моїй заквилив я до Господа, і благав Бога мого; він почув з храму свого голос мій, і благаннє моє дійшло до слуху його. |
| 7 | Захиталась тодї і задрожала земля, тремтїли підвалини гір і хитались, бо запалав він гнївом. |
| 8 | Бухнув дим із нїздер його, і вогонь пожираючий посипався із уст його, углє паляще бурхало з него. |
| 9 | Нахилив небеса, і спустився на землю, і стала чорна хмара під ногами його. |
| 10 | І возсївши на херувима, прилетїв, і вознїсся на крилах вітряних. |
| 11 | Темряву зробив своїм покровом, наметом кругом себе - темряву вод, густі воздушні хмари. |
| 12 | При сяєві блискавок його пересунулась перед ним густа його хмара, і посипались гряд і углє огнисте. |
| 13 | І загремів Господь на небесах, і Всевишнїй підняв свій голос - гряд і углє паляще. |
| 14 | Пустив стріли свої, і розігнав їх, і метнув блискавками, і заколотив їх. |
| 15 | І зявились зливні потоки, і підвалини сьвіта розкрились від грізного голосу твого, Господи, від лютування гнїва твого. |
| 16 | Він простер руку з високостї, і, вхопивши, витяг мене з поводї великої. |
| 17 | Він вирятував мене від сильного ворога мого і від ненависників моїх, були бо вони дужші від мене. |
| 18 | Вони запопали мене в день нещастя мого, та Господь був підпорою моєю. |
| 19 | Випровадив мене на простір, і визволив, бо вподобав мене. |
| 20 | Віддав менї Господь по правдї моїй, по чистотї рук моїх нагородив мене. |
| 21 | Бо державсь я на дорозї Господнїй, і не відступив, як безбожний, від Бога мого. |
| 22 | Бо всї заповідї його були передо мною, і від приказів його я не відхилився. |
| 23 | Я був правий перед ним, і стеріг ся робити кому кривду. |
| 24 | І Господь віддав менї по правдї моїй, по чистотї рук моїх перед очима його. |
| 25 | Для милосердного ти являєшся милосердним; для чоловіка звершеного - звершеним. |
| 26 | Для чистого являєшся чистим, а від лукавого - ти одвертаєшся. |
| 27 | Ти бо спасаєш народ бідолашний, і принизуєш очі гордих. |
| 28 | Бо ти запалюєш сьвітильника мого; Господь, Бог мій, просьвітить темряву мою. |
| 29 | Бо з тобою піду на роту, з Богом моїм проберуся через мури. |
| 30 | Дороги Божі праві; слова Господнї чисті; він щит для всїх уповаючих на него. |
| 31 | Бо хто Бог, кромі Господа, і хто скеля, як тілько Бог наш. |
| 32 | Бог, що підперезує мене силою, і рівняє для мене дорогу. |
| 33 | Робить мої ноги, як в ланї, і ставить мене на висотах моїх. |
| 34 | Навчає руки мої до бою, і напинати зелїзного лука. |
| 35 | Ти дав менї щит спасення твого, і правиця твоя піддержувала мене, і милість твоя зробила мене великим. |
| 36 | Ти дав простір стопам моїм, і ноги мої не спотикнулись. |
| 37 | Погнався я за ворогами, і здогонив їх, і не вернувся, доки не знищив їх. |
| 38 | Розбив їх, і не змогли встати; полягли під ногами моїми. |
| 39 | І ти підперезав мене силою до бою, кинув під ноги мої тих, що проти мене встали. |
| 40 | І ти віддав менї хребти ворогів моїх, і тих, що ненавидять мене, я знищу. |
| 41 | Підняли вони зойк, - та не було кому рятувати їх, - до Господа, а він не вислухав їх. |
| 42 | І я розбиваю їх як порох перед вітром; як сьміттє з улицї, викинув їх. |
| 43 | Ти спас мене від бунту людей, ти поставив мене головою над народами, менї служить народ, котрого не знав я перше. |
| 44 | Почувши тілько, вже стали послушними менї; сини чужоземні піддались менї, піддобруючись. |
| 45 | Сини чужоземні злякались, і тремтїли в замках своїх. |
| 46 | Господь жиє, і благословенна будь моя скеля, і нехай буде прославлений Бог мого спасення! |
| 47 | Бог, що дав менї помститись, і покорив менї народи, |
| 48 | Що спас мене від ворогів моїх; ба й піднїс мене над ними, що встали проти мене; від чоловіка розбишаки збавив мене. |
| 49 | За се, Господи, воздам хвалу тобі між народами, і сьпівати му псальми імени твоєму. |
| 50 | Ти бо дав велику підмогу і спасеннє цареві, і надїлив милостю помазаньця свого Давида і рід його по віки. |
