| 1 | Давидова. Д о тебе, Господи, підношу душу мою. |
| 2 | Боже мій, на тебе я вповаю, не дай менї осоромитись, не допусти, щоб вороги мої втїшались побідою надо мною! |
| 3 | І всї, що покладаються на тебе, не осоромляться; будуть же осоромлені, що зневіряються без причини. |
| 4 | Господи, вкажи менї дороги твої, і навчи, де стежки твої! |
| 5 | Веди мене в правдї твоїй, і навчи; ти бо єси Бог спасення мого; на тебе цїлий день я вповаю. |
| 6 | Згадай про милосердє твоє, Господи, і про доброту твою, що являєш од віку. |
| 7 | Не згадуй про гріхи молодостї моєї, нї про переступи мої; згадай мене по благодатї твоїй, задля доброти твоєї, Господи. |
| 8 | Господь благий і правий, тому навчає грішника, де дорога спасення. |
| 9 | Він веде покірних до правди, і вказує смирному дорогу свою. |
| 10 | Всї стежки Господнї - милість і правда для тих, що бережуть завіт його і сьвідчення його. |
| 11 | Задля імя твого, Господи, прости вину мою; бо вона велика. |
| 12 | Хто такий чоловік, що боїться Господа? Вкаже він дорогу йому, котру вибрати має. |
| 13 | Душа його буде в щастї, і рід його наслїдить землю. |
| 14 | Довірність Господня для тих, що його бояться, а заповіт його на те, щоб звістити їм. |
| 15 | Очі мої все дивляться на Господа, він бо виведе із сїтки ноги мої. |
| 16 | Зглянься на мене, і помилуй! Бо я одинокий і бідний. |
| 17 | Збільшився пострах у серцї моїм, виведи мене із тїсноти. |
| 18 | Споглянь на горе моє, і на труди мої, і прости всї гріхи мої! |
| 19 | Глянь на ворогів моїх, бо їх багацько, і лютою ненавистю палають до мене! |
| 20 | Сохрани душу мою, і спаси мене! Не допусти сорому на мене, бо я вповаю на тебе! |
| 21 | Чистота і правота нехай стоять на сторожі коло мене! Бо я надїюсь на тебе. |
| 22 | Спаси, о Боже, Ізраїля з усякої нужди його! |
