| 1 | Давидова пісня про науку людям. Б лажен, кому проститься беззаконнє, кому гріх буде покритий. |
| 2 | Щаслив чоловік, котрому не полїчить Господь несправедливість його, в кого нема зради в серцї! |
| 3 | Як я мовчав, нидїли сустави мої від мого зітхання цїлий день. |
| 4 | Бо цїлий день тяготїла на менї рука твоя; соки мої висохли як під лїтню спеку. |
| 5 | Я виявив гріх мій перед тобою, і не покрив несправедливостї моєї. Я сказав: признаюся перед Господом в переступах моїх, а ти, ти простив несправедливість гріха мого. |
| 6 | Тому нехай помолиться до тебе кожний побожний в час, коли мож знайти тебе; річ певна, хоч би прийшла велика повінь - не досягне його. |
| 7 | Ти мій рятунок; спасаєш мене в тїснотї, ти сповняєш мене радостю спасення. |
| 8 | Навчу тебе і вкажу дорогу, по котрій тобі ходити; звернувши очі мої на тебе, дам тобі раду. |
| 9 | Не будьте як кінь, як мул, що розуму не має; наховставши уздою, окрасою їх, мусиш усмирити їх, коли не хочуть ійти за тобою. |
| 10 | Великі болестї для беззаконника; хто ж вповає на Господа, того обгорне милосердє твоє. |
| 11 | Веселїтесь у Господї, і радуйтесь, праведні! ликуйте всї, в кого серце щире! |
