| 1 | Проводиреві хора, Ідутунові, псальма Давидова. С казав я: Буду пильнувати дороги моєї, щоб не согрішити язиком моїм, забезпечу уста мої, як довго беззаконник передо мною. |
| 2 | Я онїмів в мовчанню; я мовчав про добро, і біль мій заворушився. |
| 3 | Серце в менї загорілось, від думок моїх огонь займився; я сказав язиком моїм: |
| 4 | Вияви, Господи, конець мій і міру днїв моїх, яка вона, щоб я знав, як довге життє менї. |
| 5 | Бач, долонею відміряв єси днї мої, і вік мій, як нїщо, перед тобою; марна постать всякий чоловік, що стоїть на землї. |
| 6 | Як тїнь, ходить чоловік; даремне він побивається; він громадить та й не знає, хто збирати буде. |
| 7 | І чого ж я тепер дожидаю, Господи? Моя надїя на тебе! |
| 8 | Спаси мене від всїх переступів моїх, не віддай мене на глум лихим людям. |
| 9 | Онїмів я, не отвираю уст моїх, бо ти се вчинив єси. |
| 10 | Одверни від мене твою кару! Я пропадаю від замахів руки твоєї. |
| 11 | Коли ти караєш чоловіка за несправедливість, то як павутину розриваєш те, чого йому бажається; оттак, як подих той, всї люде. |
| 12 | Почуй молитву мою, Господи, і вислухай прошеннє моє; не мовчи на мої сльози! Бо я прохожий перед тобою і чужинець, як всї батьки мої. |
| 13 | Дай полекшу, нехай прийду до сили; перше нїм зійду з того сьвіта, і більше не буду! |
