| 1 | Проводиреві хора: під кобзу шестиструнну; для синів Корея в науку; пісня любощів. І з мого серця добре слово ллється. Я кажу: Моя пісня цареві! Язик мій, як тростинка в руцї вправного писаря. |
| 2 | Ти красотою понад синами людськими; люба врода розлилась на губах твоїх; тому благословив тебе Бог по віки. |
| 3 | Привяжи, лицарю, меча твого на поясницї, меча слави твоєї і величия твого. |
| 4 | І в потузї твоїй йди щасливо задля правди і лагідностї і справедливостї; і навчить тебе страшного правиця твоя. |
| 5 | Стріли твої гострі в серце ворогам царя! Від них падають народи під тобою. |
| 6 | Престол твій, Боже, по всї віки, жезло правоти - жезло царства твого. |
| 7 | Ти полюбив справедливість і зненавидїв беззаконнє; для того помазав тебе Бог, твій Бог, миром радостї, понад товаришами твоїми. |
| 8 | Миро, алое і кассія, се все шати твої, що приносять тобі в палатах із слоневої костї, де звеселяють тебе піснями, виграваючи на струнах. |
| 9 | Між твоїми красотами царські дочки; праворуч коло тебе стоїть цариця в золотї Офирському. |
| 10 | Слухай, дочко, і глянь та й прихили ухо твоє, і забудь про нарід твій і дім батька твого! |
| 11 | І буде люба врода твоя цареві; як що він Господь твій, то поклонися йому чесно! |
| 12 | І дочки Тирські, дуки народів, з дарами шукати муть лице твоє. |
| 13 | Преславна там царівна; шати її золотом ткані; |
| 14 | У пишних шатах поведуть її до царя; за нею приведуть до тебе дївиць, другинь її. |
| 15 | Приведуть їх серед найбільшої радостї і веселостї, увійдуть вони в палату царя. |
| 16 | На місцї батьків твоїх будуть сини твої; зробиш їх князями по цїлій землї. |
| 17 | Згадувати му імя твоє всякого часу; тому прославляти муть тебе народи по віки вічні. |
