| 1 | Проводиреві хора: після "Голубка з далеких дубравин"; памятна пісня Давидова, як Филистії зловили його в Гетї. П омилуй мене, Боже, бо розлютився на мене чоловік; день в день нападає на мене, і доскуляє менї. |
| 2 | Вороги мої цїлий день лютують; багато бо їх наступає на мене, розбуявшись. |
| 3 | В день страху мого я вповаю на тебе! |
| 4 | Ради Бога хвалити му слово його: на Бога вповаю, не побоюся; що заподїє менї тїло? |
| 5 | Цїлий день зневажають вони слова мої, всї думки їх на зло проти мене. |
| 6 | Збираються, ховаються, мої пяти назирають, бо засїли на душу мою. |
| 7 | Хиба в беззаконню спастись їм? Відкинь, Боже, у гнїві народи! |
| 8 | Блуканнє моє залїчене в тебе. Збери сльози мої в посудину твою; чи не записані вони в тебе? |
| 9 | Тодї відступлять вороги мої, в день, коли я покличу; знаю се, що Бог зо мною. |
| 10 | В Бозї восхвалю слово, в Господї восхвалю слово. |
| 11 | На Бога вповаю, не побоюся; що заподїє менї чоловік? |
| 12 | Зо мною, Боже, обіти слюбовані перед тобою, віддам хвалу тобі. |
| 13 | Ти бо збавив душу мою від смертї. Чи не спасеш і ніг моїх від спотикання, щоб ходити менї перед Богом в сьвітлї життя сього? |
