| 1 | Проводиреві хора: На Шушан-Едут; памятна пісня Давидова, в науку, як він воював з Сирийцями в Мезопотамії і з Сирийцями Зобанськими, і Йоаб, вернувшись, побив Едоміїв на Соляній долинї, двайцять тисяч люда. Б оже, ти покинув нас, розсипав нас, розгнївившись; приверни нам ласку твою! |
| 2 | Ти потряс землею, і вона порозпадалась; сцїли щелини її, бо вона хитається! |
| 3 | Ти дав народові твому зазнати гіркої долї, напоїв нас вином, забиваючим памороки. |
| 4 | Ти дав прапора боячимся тебе, щоб вони піднялись задля правди. |
| 5 | Щоб спаслись любі твої, борони правицею твоєю і вислухай нас! |
| 6 | Бог сказав у сьвятостї своїй: возрадуюся і роздїлю Сихему, і розміряю долину Сукот. |
| 7 | Мій Галаад, мій Манас, і Ефрем твердиня голови моєї; Юда скептро моє. |
| 8 | Моаб чаша моя вмивальна; на Едому кину сандали мої; Филистемська земле, ликуй передо мною! |
| 9 | Хто проведе мене до города утвердженого, хто проведе мене аж до Едома? |
| 10 | Хиба не ти, Боже, що відкинув нас, хиба не вийдеш, Боже, з нашими військами? |
| 11 | Пішли нам поміч в тїснотї! Марна надїя на людську защиту. |
| 12 | З Богом докажемо силу; і він розтопче гнобителїв наших. |
