| 1 | Проводиреві хора: Давидова псальма, пісня. Н ехай встане Бог! Щоб розсипались вороги його, і розбіглись перед ним ненавидники його! |
| 2 | Як дим щезає, нехай вони так щезнуть; як віск топиться від огню, нехай так погибнуть грішники від лиця Божого. |
| 3 | А праведники нехай звеселяться, нехай возрадуються перед лицем Божим, і торжествують в радостї. |
| 4 | Сьпівайте Богу, величайте імя його! Зробіть дорогу тому, хто проходить крізь пустинї - Господь імя його - і радуйтесь перед ним! |
| 5 | Батько сиротам і суддя вдовам Бог у сьвятому домі своїм. |
| 6 | Одиноким дає Бог жити вкупі в одній домівцї, закованих виводить на волю до щастя; ворохобникам же дає місце в пустинї. |
| 7 | Боже! Як ійшов ти поперед твого народу, як переходив пустиню, |
| 8 | Тремтїла земля - і небеса клянули перед Богом - сам Синай перед Богом, Богом Ізраїля. |
| 9 | Дав линути животворному дощеві, о Боже; ти кріпив наслїддє твоє, коли воно томилось. |
| 10 | Племя твоє осїло там; в добротї твоїй, Боже, приготовляв ти для бідного. |
| 11 | Господь прорік слово, і було вістовниць велика сила. |
| 12 | Царі з військами втїкали, вони втїкали, а хто обняв домівку, паював здобич. |
| 13 | Коли ви й впокоїтесь по вівчарнях, то маєте бути, як крила голубки, сріблом покриті, котрих пірє золотом сяє. |
| 14 | Як Всемогущий розсипав царів на землї, побілїла, як снїг, на Цальмонї. |
| 15 | Гора Базанська, гора Божа, щоглами багата гора Базанська. |
| 16 | Чого ви, гори-бескиди, споглядаєте завидно на гору, котру взяв Бог на домівку для себе? Господь жити ме там по віки. |
| 17 | Колесниця Божа двічі десять тисяч, тисячі і знов тисячі; Господь між ними - Господь живущий у сьвятинї Синая. |
| 18 | Вийшов єси на гору, ти забрав в неволю бранцїв; приняв дари для людей, і навіть для противних твоїй волї, щоб Господь Бог мав оселю. |
| 19 | Благословен Господь! День в день щедрить нам Бог нашого спасення. |
| 20 | Бог наш, Бог спасення, і в руках Господа Бога збавленнє від смертї. |
| 21 | Річ певня, що Бог розтрощить голову ворога свого, косматий лоб того, хто закостенїв в гріхах своїх. |
| 22 | Господь сказав: Приверну їх із Базан-гори, приверну з безоднї моря, |
| 23 | Щоб ти полоскав ноги твої в крові, а для язиків собак твоїх була з ворогів частина їх. |
| 24 | І бачили вони твій похід, Боже, похід мого Бога, мого царя, у сьвятиню. |
| 25 | Поперед ійшли люде, що сьпівали; за ними ті; що на струнах вигравали, кругом їх дївчата тимпанами брязчали. |
| 26 | На зборах прославляйте Бога, Господа, ви потомки Ізраїля! |
| 27 | Ось вони, Бенямин, наймолодший, їх владика; князї Юдині, їх полки, князї Завулонові, князї Нефталимові. |
| 28 | Звелїв наперед Бог силу твою. Укріпи, Боже, те, що дав єси нам! |
| 29 | Ради храму твого в Єрусалимі царі принесуть дари тобі. |
| 30 | Вгамуй зьвіра-дикуна, стадо бугаїв з ялівками народів: кожний з них підбиває людей брилою срібла. Розсип народи, що війни бажають! |
| 31 | Прийдуть можні з Египту; Етиопія скоро простягне руки свої до Бога. |
| 32 | Царства земні! Сьпівайте Богу, прославляйте Господа, |
| 33 | Котрий сидить на небесах, небесах одвічних; ось він гремить голосом своїм, голосом сильним. |
| 34 | Воздайте славу Богові! Величиє його над Ізраїлем і потуга його над хмарами. |
| 35 | Дивен Бог в сьвятинї своїй, Бог Ізраїля; він дає народові силу й потугу. Благословен Бог! |
