| 1 | Н а тебе, Господи, вповаю, нехай не повстидаюсь по віки. |
| 2 | По справедливостї твоїй вислобони мене і спаси мене! Прихили до мене ухо твоє і спаси мене! |
| 3 | Будь менї скеля на домівку, де б менї мож було завсїди ходити! Ти звелїв спасти мене, ти бо єси моя скеля і моя твердиня. |
| 4 | Боже мій, спаси мене з рук беззаконника, з рук неправедника і гнобителя! |
| 5 | Ти бо єси моя надїя, Господи Боже! Моє впованнє від молодого віку мого. |
| 6 | Почавши від лона матернього, я на тебе покладався; від внутра матернього ти стережеш мене; тебе в піснях моїх все прославляю. |
| 7 | Многим людям чудовищем я здавався; але ти сильна моя защита. |
| 8 | Уста мої повні хвали твоєї, слави твоєї цїлий день. |
| 9 | Не відкинь мене у старостї; коли знеможу силою, не опусти мене! |
| 10 | Мої бо вороги змовляються на мене, і ті, що чигають на мене, нараджуються. |
| 11 | І вони кажуть: Бог опустив його; гонїть за ним, і зловіть його, нема бо йому спасителя. |
| 12 | Боже, будь не далеко від мене, поспіши менї на поміч! |
| 13 | Нехай осоромляться, нехай щезнуть ті, що проти душі моєї встали! Нехай покриє сором і безчестє тих, що нещастя для мене бажають! |
| 14 | Я ж буду все на тебе вповати, і хвалу твою ширити. |
| 15 | Уста мої будуть звіщати справедливість твою, цїлий день твоє спасеннє; я бо не знаю їм лїку. |
| 16 | Буду ступати силою Господа Бога, буду згадувати твою справедливість, твою тілько. |
| 17 | Боже! Ти вчив мене з малку; і досї я проповідував чудеса твої. |
| 18 | І до старостї, до пізної старостї, не опусти мене, Боже, поки не возвіщу рамя твоє будущому роду; всїм, що прийдуть, потугу твою! |
| 19 | І твоя справедливість, Боже, надто велика, ти Боже, що вчинив єси дїла великі, хто рівня тобі? |
| 20 | Ти, що дав нам зазнати богацько біди і лиха, ти знов даєш нам життє, і добуваєш нас із пропастей землї. |
| 21 | Побільши потугу мою, обернись і потїши мене. |
| 22 | І я буду на псалтирі прославляти тебе, правду твою, мій Боже! Буду псальмувати при гуслях тобі, Сьвятий Ізраїля! |
| 23 | Радуються уста мої, сьпіваючи псальми тобі, і душа моя, котру ти збавив єси; |
| 24 | І язик мій звіщати ме всякий день справедливість твою; ти бо допустив сором і встид на тих, що лиха менї бажали. |
