| 1 | Б оже, помсти, Господи Боже, помсти, явись в сяєві твому! |
| 2 | Піднесись, суддє землї, заплати розгордїяшам! |
| 3 | Доки будуть беззаконники, Господи, доки беззаконники будуть веселитись? |
| 4 | Будуть безсоромне верзяканнє говорити, будуть вихвалюватись всї, що беззаконнє творять? |
| 5 | Господи, нарід твій вони топчуть, і гноблять наслїддє твоє. |
| 6 | Вбивають удовиць і захожого, і сиріт вони мордують, |
| 7 | І кажуть: Не побачить Господь, і не спостереже Бог Якова! |
| 8 | Одумайтесь, нерозумні люде! І ви, безумні, - коли проясниться розум ваш? |
| 9 | Хто дав слух вам, той хиба не почує? Хто утворив око, той би не мав бачити? |
| 10 | Хто карає народи, чи вже ж той не карати ме? Він, що навчає розуму чоловіка? |
| 11 | Бог знає думки чоловіка, що вони марні. |
| 12 | Щасливий чоловік, котрого ти, Господи, караєш, і закону твого навчаєш, |
| 13 | Щоб дізнав супокою перед злиднями, поки викопається беззаконному яма! |
| 14 | Бо Господь не кине свого народу, і не оставить свого наслїддя; |
| 15 | Бо до справедливостї повернеться суд, і всї щирі серцем підуть слїдом за ним. |
| 16 | Хто встане за мене проти злочинників? Хто поступиться за мене проти тих, що творять беззаконнє? |
| 17 | Як би не Господь став до помочі менї, - не багацько забракло, то в мовчанню зупинила б ся душа моя. |
| 18 | Коли я сказав: Нога моя хитається, то милість твоя, Господи, піддержала мене. |
| 19 | Як було важко менї на серцї від натовпу думок моїх, твоя потїха роскошою сповняла душу мою. |
| 20 | Чи може з тобою з'єднатись престіл погибелї, що з нещастя робить закон? |
| 21 | Збігаються до купи проти душі праведного, і безвинну кров засуджують. |
| 22 | Та Господь високий мій замок, і Бог мій скеля притулку мого. |
| 23 | І нещастє їх він одверне на них, і злобою їх він погубить їх; знищить їх Господь, Бог наш. |
