| 1 | Відказ лагідний гнїв палкий гасить, а зневажливе слово розбуджує лютість. |
| 2 | Язик мудрих подає добрі відомостї, а уста безумних мелють лиш дурницї. |
| 3 | Господнї очі скрізь по сьвіту позирають, і доброго й лихого вони вбачають. |
| 4 | Лагідний язик - се дерево жизнї, а необузданий - пригноблює духа. |
| 5 | Дурний нехтує отецьку науку, хто ж вважає на докір, - добрий розум має. |
| 6 | В дому в праведного - достаток добра, а в доходах безбожного - самий хиба розстрій. |
| 7 | Уста мудрих ширять знаннє, та не так серце безумних. |
| 8 | Жертва безбожних - гидота Господеві, молитва ж праведних угодна йому. |
| 9 | Противна Господу безбожного дорога; хто ж ходить дорогою правди - сей йому любий. |
| 10 | Страшенна кара тим, хто праву путь покине; й хто ненавидить докір, - погибне. |
| 11 | І преисподня й ад явні Господеві, а надто - серця синів людських. |
| 12 | Не любить ледарь тих, хто його картає, та до мудрих він також не пійде. |
| 13 | Веселе серце чинить і лице веселим, а як туга в серцї, то і душа ниє. |
| 14 | Розумне серце шукає знання, уста ж безумних дурницями живуть. |
| 15 | В нещасного всї днї сумнії, у кого ж серце веселе, тому що дня гостина. |
| 16 | У страсї Божому й мале далеко лучше, анїж скарби великі в тревозї. |
| 17 | Смачнїйша мисочка капусти, да з любови, анїж з приправою ненавистї теля товсте. |
| 18 | Палкий чоловік доводить до сварки, а лагідний втихомиряє незгоду. |
| 19 | Лїнивого дорога - мов тернєм встелена, дорога же праведних - гладка. |
| 20 | Розумний син отця свого возвеселяє, дурний же чоловік і матїрю помітає. |
| 21 | Дурницї - радощі безумному, а чоловік розумний ступає правою дорогою. |
| 22 | Без поради розпочате дїло розбиваєсь, як же порадників доволї, воно остоїться. |
| 23 | Радість чоловікові - (розумний) відказ із уст його; слово в час сказане - яке воно любе! |
| 24 | Путь життя мудрого веде вгору, щоб відбитись йому від пропастї в низу. |
| 25 | Дім надутих розвалить Господь, а межу вдовину утвердить. |
| 26 | Гидота Господу задуми ледачих, слова же невинних любі йому. |
| 27 | Зруйнує дом свій, хто любить підкупство, а жити ме, хто ненавидить гостинцї. |
| 28 | Обдумує відказ праведного серце, уста же безбожників вимітують зло. |
| 29 | Далекий Господь од безбожних, молитву ж праведних він слухає. |
| 30 | Ясний погляд веселить серце; приятна новина тучить навіть костї. |
| 31 | Ухо, уважне до науки жизнї, пробуває між мудрими. |
| 32 | Хто відкидає упомин, - не дбає про свою душу; хто ж уважний на докір, - набуває розуму. |
| 33 | Страх Господень навчає мудростї, й славу випереджує покора. |
