| 1 | Чоловік укладає в свойому серцї, від Господа ж залежна відповідь язиком. |
| 2 | Всї путї чоловіка чисті в очах його, Господь же на вазї важить душі. |
| 3 | На Господа в твоїх дїлах і справах здайся, то й задуми твої спевняться нехибно. |
| 4 | Все сотворив Бог про себе, ба й безбожника - на день його горя. |
| 5 | Всякий гордий серцем - гидота в Господа, можна заручити, що без кари не обійдеться. |
| 6 | Милосердєм і правдою обмиваєсь гріх, і страх Господень одводить од зла. |
| 7 | Як чоловікові путї приятнї Богу, так мирить він із ним і ворогів його. |
| 8 | Лїпше не многе з правдою, анїж з кривдою добутки превеликі. |
| 9 | Обдумує свій путь людськеє серце, та Господь править ходом його. |
| 10 | В царських устах - слово пророче; уста його не мають помилятись в судї. |
| 11 | Вірна вага й мисочки вагові у Господа, в його й усї камінцї вагові в саквах. |
| 12 | Ненавидне царям людей безбожних дїло: бо правдою стоїть престол твердо. |
| 13 | Правдивиї уста цареві до вподоби, й говорючого правду він любить. |
| 14 | Царська досада - се вістун смертї, та мудрий чоловік улагодить його. |
| 15 | В ясному поглядї царському - життє, й ласкавість його - мов довго дожиданий дощ. |
| 16 | Придбати собі мудрість - се лучше над золото, й набути розум - се дорожше над добірне срібло. |
| 17 | Путь праведних одвертаєсь від зла; той береже душу свою, хто береже путь свій. |
| 18 | Попереду погибелї йде гординя, а поперед упадку - надуте серце. |
| 19 | Лучше з тихими духом смирятись, нїж з гордими здобич паювати. |
| 20 | Хто веде дїло розумно, той знаходить щастє; блажен, хто в Господї надїю має. |
| 21 | Розсудливим назвуть того, в кого мудре серце, та красномовність додасть ваги ученостї. |
| 22 | Криниця жизняна - розум у розумних, а ученість безумних - дурощі. |
| 23 | Серце в мудрого чинить язик його мудрим; воно й губам його в промові помагає. |
| 24 | Приятна мова - се текучий мід із соту; солодкий він душі, і мов лїк для костей. |
| 25 | Бувають путї, що здаються прості, та конець їх - дорога до смертї. |
| 26 | Працюючий працює для себе, бо примушує рот його до того. |
| 27 | Лукавий чоловік задумає лихо, й в устах у його - мов огонь жерущий. |
| 28 | Зрадливий чоловік сїє незгоду, а доносчик і приятелїв розводить. |
| 29 | Чоловік підступний ближнього з путя звертає, й веде його на лиху дорогу; |
| 30 | Він жмурить очі, придумує зраду; закусує губи, - ось готове ледарство. |
| 31 | Вінок величній - волоссє біле, коли знайдеся на праведній дорозї. |
| 32 | Довготерпеливий дужший від силача; себе гамувати - се більш, нїж місто звоювати. |
| 33 | У полу кидається жереб, та випад його від - Господа. |
