1 | Мій сину! коли приймеш слова мої й заповідї мої ховати меш у себе, |
2 | Коли слух твій вчиниш уважним на мудрість, і наклониш своє серце до роздумовання; |
3 | Коли ти знаннє звати меш до себе й покликувати за розумом; |
4 | Коли будеш шукати його, так як срібла, й докопуватись його, як скарбу, - |
5 | Тодї зрозумієш страх Господень і знайдеш пізнаннє Бога. |
6 | Бо тільки Господь дає премудрість і з його уст виходить знаннє й розум. |
7 | Він праведним приховує спасеннє, він заслоняє тих, що ходять в невинностї; |
8 | Він стежки правди наглядає й береже дороги сьвятих своїх. |
9 | Тодї ти спізнаєш правду й правосуд і всяку путь праву та добру. |
10 | Коли премудрість ввійде в серце тобі, а знаннє над усе душі твоїй любійше буде, |
11 | Тодї обачність оберегати ме тебе, й розум буде на сторожі у тебе, |
12 | Щоб від стежок тебе ледачих урятувати, й від чоловіка кривоязикого, |
13 | Від тих, що праві шляхи покинули й путьми у темряві блукають; |
14 | Від тих, що радїють злу й ледарством веселяться, |
15 | Що шляхи їх криві та що блукають по стежках своїх; |
16 | Та щоб урятувати тебе від жони чужої, від жони другого, що солодко промовляє, |
17 | Що друга юностї своєї понехала й Божий заповіт забула. |
18 | Дім її веде до смертї, а стежки її до мерцїв у пеклї; |
19 | Нїхто, хто завернув до такої, не вертається вже й не ступить на жизняну дорогу. |
20 | Оце ж ступай дорогою добрих і держись стежок, якими праведні ходять. |
21 | Бо тілько праведні наслїдять займанщину, й вікувати муть на нїй вік чисті серцем; |
22 | Ледачі же витрачені будуть із землї, і зрадники будуть викоренені з неї. |