| 1 | Коли засядеш їсти з князем укупі, то вважай добре, як стоїть перед тобою страва; |
| 2 | Вложи собі хоч би ножа в горло, коли ти надто ласий. |
| 3 | На ласощі його не надься: се оманлива страва. |
| 4 | В достатки не силкуйсь великі вбиватись; залиши такі гадки твої. |
| 5 | Подивишся на них, а їх уже й немає; багацтво бо собі, мов крила, поробить, та, немов орел, ід небу полине. |
| 6 | Не їж страви у скупаря зависного й не надься на ласощі його; |
| 7 | Бо які нещирі мисли в його, такий і він: "Іж і пий!" - припрошує він, а серце його не при тобі. |
| 8 | Шматок, що з'їв, рад будеш вернути, й добрі слова твої ти надармо втратиш. |
| 9 | При дурневі не говори, він бо знехтує розумні речі твої. |
| 10 | Давньої межі не пересувай й не вривайся в сирітське поле, |
| 11 | Заступник бо в них сильний; він вмішається в справу їх проти тебе. |
| 12 | Прихили серце твоє до науки, й уши твої - до слів розумних. |
| 13 | Некараним твого хлопця не лишай; як укараєш його лозиною - він не вмре; |
| 14 | Ти покараєш його лозиною й врятуєш душу його од преисподньої. |
| 15 | Мій сину! коли серце в тебе буде мудре, то й моє серце буде радїти; |
| 16 | Ба й все внутро моє буде веселитись, коли уста твої говорити муть право. |
| 17 | Не завидуй в серцї ледачим; нехай по всяк день перебуває воно в страсї Господнїм; |
| 18 | Бо є будущина, й надїя твоя не буде марна. |
| 19 | Слухай, сину мій, і будь мудрим, та справляй серце твоє на дорогу праву. |
| 20 | Не бувай між тими, що впиваються вином, анї між тими, що переїдаються мясивом, - |
| 21 | Пяницї бо й немірні з'убожіють, а довге їх спаннє вбере їх у лахи. |
| 22 | Слухняним батьку будь, що від него родився, не нехтуй неньки, хоч вона буде вже й старенька. |
| 23 | Купуй правду, й не збувай мудростї, науки й розуму нї за які достатки. |
| 24 | Отець праведного веселиться, і хто мудрого вродив, радується ним. |
| 25 | Нехай же радїє й твій отець, і ненька, що тебе зродила, нехай веселиться. |
| 26 | Оддай менї твоє, мій сину, серце, а путь мою нехай твої стережуть очі. |
| 27 | Блудниця - се глибока пропасть; тїсний колодїзь - чужая жінка; |
| 28 | Мов харцизяка, вона засїдає, й намножує між людьми переступників. |
| 29 | У кого зойки? у кого стогін? у кого сварка? у кого горе? хто ранить без причини? в кого червоні очі? |
| 30 | У тих, що при винї седять довго, у тих, що в напитках дошукуються аж гущі-приправи. |
| 31 | Не призирайся вину, як у кубку грає, як гарно сьвітиться й легко осїдає! |
| 32 | Опісля воно укусить, як гадюка, мов гаспид-василиск, отрути впустить. |
| 33 | Очима будеш ти на жен чужих дивитись, і серце в тебе розворотне промовить, |
| 34 | І будеш ти, як той, що дремле серед моря, мов той, що в горі спить на щоглї; |
| 35 | Били, мовляв, мене, а мене не болїло, товкли мене, я ж того не чув; як розбуркаюсь, то знов почну того ж шукати. |
