| 1 | Безбожник втїкає й тодї, як нїхто за ним не жене, а праведник сьміливий як лев. |
| 2 | Коли край одступить від закону, тодї в йому много старших, а з одним розумним і тямущим мужом - він довговічен. |
| 3 | Убогий чоловік, що вбогих оббирає, - се ливень проливний, що хлїб на нивах змиває. |
| 4 | Відступники від закону безбожних вихваляють, а ті що певнять закон, - гнїв на них мають. |
| 5 | Ледачі люде не розуміють правди; хто вірен Господу, такий на все розумен. |
| 6 | Лучший той злиденник, що непорочен ходить, нїж багатир, що кривими путьми ступає. |
| 7 | Додержуєш закон, - розумний син ти в батька, з ледачими дружиш, - отця твого соромиш. |
| 8 | Хто маєтки свої намножує лихвами, збірає про того, хто помагає вбогим. |
| 9 | Хто ухо відхиляє, щоб не слухать закону, того й молитва - хиба лиш гидота. |
| 10 | Хто праведних звів на беззаконну стежку, сам упаде в свою яму, а невинним таки добре буде. |
| 11 | Чоловік багатий - мудрий в очах своїх, та злиденник розумний його осоромить. |
| 12 | Як праведні веселяться, то й велика радість, як же в гору ростуть безбожні, ховаються люде. |
| 13 | Хто прикриває гріхи свої, не зазнає щастя, а хто признається й їх покине, той ласки доступить. |
| 14 | Щасливий чоловік, що все в страсї ходить; хто ж серце запече, у біду попаде. |
| 15 | Як лев рикаючий й ведмідь голодний, так пан безбожний убогій людинї. |
| 16 | Нерозумний володїтель тїснить людей многих, хто ж користї не любить, - життє продовжає. |
| 17 | Чоловік, що привинивсь проливом людської крови, - хоч би втїкав і в могилу, нїхто його не здержить. |
| 18 | Хто ходить в невинностї, не дознає шкоди, хто ж ступає путьми кривими, - на одній з них впаде. |
| 19 | Хто паше свою землю, мати ме що їсти, хто ж любуєсь у неробстві, глодати ме злиднї. |
| 20 | Вірний чоловік - богатий на спасибі, хто ж рад борзо збогатитись, той не уйде кари. |
| 21 | Не добре, в судї вважати на особу; такий чоловік й за окраєць хлїба одступить від правди. |
| 22 | Завидливий наздогін біжить за багацтвом, і не в догад йому, що здогонить злиднї. |
| 23 | Хто другому дорікає, здобуде з часом більше ласки, як той, що лестить язиком. |
| 24 | Хто в батька-матері вкраде, та й каже: "се не гріх", - той товариш рабівника. |
| 25 | Надутий розпалює сварку, хто ж надїєсь на Господа, - добро йому буде. |
| 26 | Хто лиш на себе вповає, той безумен, а хто ходить у мудростї - спасеться від злого. |
| 27 | Хто вбогому дає, не знати ме нужди, хто ж одвертає очі свої од його, - того проклинають. |
| 28 | Як безбожні йдуть у гору, - ховаються люде; як же вони упадають, - праведник більшає. |
