| 1 | Мій сину! памятай, чого я тебе навчаю, й ховай заповідї мої в серцї. |
| 2 | Бо з ними жити меш на сьвітї довголїтен, і спокій принесуть вони тобі. |
| 3 | Нехай любов тебе не кидає та правда; носи на шиї їх і напиши на таблицї серця твого, - |
| 4 | А станешся любим і приятним і Богові й людям. |
| 5 | Надїйсь на Господа всїм серцем твоїм і не покладайся на власний твій розум. |
| 6 | У всїх стежках твоїх думай про його, а він простувати ме шляхи твої. |
| 7 | Премудрим сам себе не величай у думцї; бійся Господа й остерегайсь лихого. |
| 8 | За се пошле тобі у тїло він здоровлє й силу в костї твої. |
| 9 | Шануй Господа приносами з майна твого й з первоплодів усього, що Бог тобі зародить, |
| 10 | А набиті будуть гумна твої і тискарнї в тебе будуть переливатись молодим вином. |
| 11 | Кар Господнїх не відкидай, мій сину, й не вважай собі за тягар картання його; |
| 12 | Кого бо любить Господь, того він і карає, і ласкавий він до того, як отець до сина свого. |
| 13 | Блажен той чоловік, що придбав собі мудрість, і чоловік, що вмів добитися до знання. |
| 14 | Бо набуток се лїпший як набуток срібла, і хісна з його більш як із золота. |
| 15 | Коралї дорогі, да не такі як мудрість, і нїчо з того, що ти бажаєш, не зрівняєся з нею. |
| 16 | В правій руцї в неї - життє на сьвітї довге, а в лївій у неї - багацтво й слава. |
| 17 | Усї шляхи її - шляхи приятні, і всї стежки її - задоволеннє (серця). |
| 18 | Вона - деревом життя про тих, хто її здобуде, й щасна доля тих, хто її держиться. |
| 19 | Премудростю Господь поставив землю, а розумом утвердив небо. |
| 20 | Його премудростю створились (морські) безоднї, і хмари кроплять росою. |
| 21 | Мій сину! не спускай їх із очей твоїх; ховай розум і розумную обачність. |
| 22 | Вони будуть жизнею душі твоїй і окрасою шиї в тебе. |
| 23 | Тодї ходити меш безпечно дорогою твоєю, й нога твоя не спіткнеться. |
| 24 | Коли лягати меш - не будеш боятись, а коли заснеш, - сон твій солодкий буде. |
| 25 | Не злякаєшся наглого страху, анї пагуби від безбожників, як на тебе спаде; |
| 26 | Бо Господь буде надїєю тобі, й стерегти ме, щоб за ногу не спіймався. |
| 27 | У нуждї помогти бідасї не одхиляйся, коли рука твоя здолїє се зробити. |
| 28 | Не говори твойму ближньому: Йди собі й прийди знов, завтра дам тобі, коли маєш при собі. (Бо не знаєш, що принесе день завтрішнїй.) |
| 29 | Не мисли зла тому, хто безпеч із тобою живе. |
| 30 | Не сварись із чоловіком, не маючи причини, як він тобі не заподїяв злого. |
| 31 | Не завидуй чоловікові, що поступає напастливо, й не вибирай для себе дороги його; |
| 32 | Бо гидує Господь переворотним, а з праведними у нього спільність. |
| 33 | Господнє прокляттє на домівцї безбожних, а праведних житло він благословить. |
| 34 | З недовірків Господь сьміється, покірним же дає він благодать. |
| 35 | Розумні одержать славу, а тих, що без ума, ганьба окриє. |
