1 | Се слова царя Лемуїла; наука, яку дала йому мати його: |
2 | Що ж, сину мій? що, дитино тїла мого? що, обітниць моїх ти сину?* |
3 | Не оддавай жіноцтву сил твоїх, анї поступків твоїх тим погубницям царів. |
4 | Не царям, Лемуїлю, не царям пити вино, не князям сикер попивати, |
5 | Щоб вони, напившись, права не забули та й не покривили суду всїх людей убогих. |
6 | Дайте сикеру бідоласї, й вина тим, що їх серце в горю; |
7 | Нехай випє й свої забуде злиднї, та не думає все про свої страдання. |
8 | Отверай уста за того, хто голосу нїде не має, та щоб сиріт боронити. |
9 | Одверзай уста твої на правосуд та для справи бідного й нужденного. |
10 | Хто знайде жінку честиву? цїна їй перел дорожша; |
11 | Серце мужове певне її, й не малий з неї прибуток; |
12 | Платить вона добром йому, а нїколи злом, покіль віку її. |
13 | Дбає про лен та вовну, й охочо працює власними руками. |
14 | Мов купецький корабель той, здобуває хлїб здалека. |
15 | Встане вдосьвіта, домашнім роздасть їжу, а дївкам їх дїло. |
16 | Схоче поля - є й на поле; з свого дорібку садить виноградник. |
17 | Оперізуєсь силою й кріпить руки свої. |
18 | Бачить, що праця чесна й добра, проте сьвітло в неї не гасне й пізної ночі. |
19 | Простягає руки до прядки, а палцї її беруть веретено. |
20 | Долоню свою розтулює бідному, подає руку нужденому. |
21 | Не боїться, що ріднї студено буде; - вся семя має подвійну одежу. |
22 | Робить вона собі коври; висон, пурпур - її одежа. |
23 | Мужа її всяке знає; сидить він у воротях між громадськими мужами. |
24 | Тче вона покривала й продає, а пояси доставляє купцям Финикийським. |
25 | Трівкість і краса - одежа її, й весело глядить вона в будущину. |
26 | Уста свої отвирає лиш на слова мудрі, на язицї в неї - лагідна наука. |
27 | Пильно вона наглядає за порядком в домі, і не знає їсти хлїба - нїчо не робивши. |
28 | Встають дїти, - її величають, і муж її всюди вихваляє: |
29 | Много женщин честивих, - ти ж усїх перевисшила! |
30 | Бо принада - річ непевна, пишна врода - річ минуща; богобоязлива ж жінка - от кого хвалити треба! |
31 | Платїть же їй після того, що її надбали руки; славіть її у громадї за її учинки! |