| 1 | У ночі на ліжку в себе я того шукала, кого серце моє любить, й не знайшла, шукавши. |
| 2 | Схоплюся ж я та метнуся, в городї шукати по улицях та майданах, кого серце любить; шукала, та не знайшла його. |
| 3 | Стріла вартових, що місто по ночі обходять: Чи не бачили того ви, кого серце любить? |
| 4 | Ледві з ними розминулась, аж і знайшла того, що серцем полюбила; вхопилась його й не пустила, аж привела його в господу матері моєї й у сьвітлицї до тієї, що мене вродила. |
| 5 | Заклинаю ж вас, дочки Ерусалимські, на сугаків і серен, не будїть і не трівожте милої, аж поки сама вона схоче! |
| 6 | Хто сеся, що від степу йде, наче б окурювана стовпами диму з мирри й кадила, з порошків в крамницях? |
| 7 | Глянь! се ж ліжко Соломона: шість десятків силачів кругом його з хоробрих в Ізраїлї; |
| 8 | Всї з мечами, з'учені до бою; у кожного меч при боку, про безпеку в ночі. |
| 9 | Переносне лїгво построїв собі царь Соломон з дерева з Ливану; |
| 10 | Срібні стовпцї, золоті поруччя, посїдок з пурпурної тканини, вся середина прибрана з любовю дочок Ерусалимських. |
| 11 | Пійдїть, дочки Сионські, подивітесь на царя Соломона в вінцї, яким увінчала його мати в день подружжя його, в день радостї серцю його. |
