| 1 | Пророцтво про пустиню морську: Як ті бурі, що на полуднї лютують, оттак ійде він від степу, з страшної країни. |
| 2 | Страшне видиво показано менї: розбишака рабує; опустошник пустошить. Приходи, Еламе; облягай, Миде! всїм стогнанням я зроблю конець. |
| 3 | Від сього і в мене трясуться бедра; муки схопили мене, як болї в положницї. Я зворушивсь тим, що чую; я стрівоживсь тим, що бачу. |
| 4 | Серце тремтить у менї; мене дрож бере; нічний спокій мій перемінився у страх менї. |
| 5 | А вони ось, заставляють столи, розстилають накриття, - їдять, пють. Ой, вставайте, князї, - хапайте за щити! |
| 6 | Бо ось як сказав менї Господь: ійди, постав сторожа, а він нехай переказує, що побачить. |
| 7 | І побачив він їздецїв, що їхали по двох на конях, на ослах, на верблюдах; і наслуховав пильно і вважно, - |
| 8 | І закричав, мов лев: Пане мій! ось я стою на сторожі цїлими днями, не рушався з місця цїлими ночами: |
| 9 | І ось, бачу, їдуть люде, їздецї на конях удвійню. Опісля кликнув і каже: Впав, упав Вавилон, і всї ідоли його лежать порозбивані на землї! |
| 10 | О ти, змолочений мій, сину току мого! Оце я чув від Господа Саваота, Бога Ізрайлевого, й се звістив вам. |
| 11 | Пророцтво про Думу: Покликають до мене з Сеїру: Стороже! яка пора ночі? стороже! яка пора ночі? |
| 12 | А сторож відказує: Надходить поранок, та ще ніч. Коли так пильно допитуєтесь, то обернїться й приходїть. |
| 13 | Слово пророче про Арабію: Ночуйте в лїсї Арабському, подорожні Деданські! |
| 14 | Осадники країни Темайської! несїть води назустріч умлїваючим од спраги; стрічайте хлїбом утїкаючих; |
| 15 | Вони бо від мечів втїкають, од меча обнаженого, від лука натягненого та від лютї воєнної. |
| 16 | Так бо сказав менї Господь: Іще рік, рік по счоту наймитів, - і вся Кидарова слава щезне; |
| 17 | І не багато луків зостанесь у синів Кедарових. Так сказав Господь, Бог Ізраїля. |
