| 1 | Пророче слово про Видивну долину: Що се тобі лучилося, що ввесь люд твій повиходив на дахи? |
| 2 | Місто повне крику, зворушене - місто, давно таке веселе! Ой, бо повбивані твої - не мечем побиті, та й не в битві лягли; |
| 3 | Всї гетьмани твої повтїкали разом, та їх спіймано, кріпко повязано; всї, хто знайшовся в тебе, повязані разом, хоч як далеко були повтїкали. |
| 4 | Тим я й кажу: Зоставте мене, нехай гірко плачу! Не силуйтесь, мене розважати з поводу, що збурена дочка мого народу. |
| 5 | Се бо близько день неспокою, побою та замішанини в долинї Видивній, од Господа сил (насланий): Валять мури, крик по горах розлягаєсь. |
| 6 | Несе Елам сагайдак, люде на колесницях і їздецї і Кир щитом заблищав. |
| 7 | І ось що найкрасші твої долини заповнені возами, а їздецї уставились навпроти воріт, |
| 8 | І здирають покривало з Юдеї; а ти в той день озираєшся за оружними запасами в палатї кедровій. |
| 9 | Та бачите, що вже проломи пороблено в мурі міста Давидового, й спускаєте докупи води до нижнього ставу; |
| 10 | І роздивляєтесь між домами в Ерусалимі, та й валите декотрі доми, щоб ті проломи в мурі затулити; |
| 11 | І копаєте на воду знов став запасний між двома мурами. На того ж, хто се давно вчинив, нїже озираєтесь; на того, хто задумав се все, наперед, ви й не зважаєте. |
| 12 | Нї! тодї, як Господь сил на вас накликав, щоб плакали та голосили, щоб остригали собі волоссє, й накидали на себе волосяницї, |
| 13 | Тодї у вас - веселощі та радощі були; ви кололи бики, різали овець та попивали вино; їжмо - мовляли - та пиймо, бо й так завтра будемо мертві! |
| 14 | І обявив менї в уші Господь Саваот: Не буде вам сеся безбожність прощена, аж покіль не погинете. Ось як, сказав Господь, Господь сил! |
| 15 | І сказав іще Господь, Бог сил: Ійди та ввійди до Севни, старшого в двірцї коло храму, й скажи йому: |
| 16 | Що за право тобі тут, і ким ти тут, що аж собі тут гробовище вирубуєш? - Так, він вирубує собі гробовище на видному місцї, витїсує собі в скелї пробуток посмертний! |
| 17 | Ось, Господь перекине тебе, як дужий чоловік кидає, й здусить тебе в пилку. |
| 18 | І зівє тебе в звиток, і кине тобою, наче жмутком, у землю широку, там ти вмреш, та й пійдуть і твої блискучі туди колесницї, що надбав єси ти, ганьбо дому твого Пана! |
| 19 | Я зопхну тебе до долу з висоти твоєї, й скину тебе з уряду твого. |
| 20 | І тодї покличу слугу мого Еліякима Хелкієнка, |
| 21 | І надїну на його твою одежу, й підпережу його твоїм поясом, і твій уряд передам у руки його, і буде він отцем осадникам Ерусалимським і домові Юдиному. |
| 22 | І ключ од дому Давидового зложу на плече в його: як він відчинить, нїхто не зачинить, як же він зачинить, нїхто не відчинить. |
| 23 | Мов гвізд у твердім місцї, буде в мене вбитий, й буде він престолом слави домові отця свого. |
| 24 | І буде на йому висїти вся повага батькового дому, - дїтей і внуків, - наче краса всяких домашних посудів аж до послїдних музичних приборів. |
| 25 | Та тодї, - каже Господь Саваот - захитаєсь гвізд, буде вибитий з свого твердого місця, і впаде й розсиплесь ввесь тягар на йому; бо так говорить Господь. |
