| 1 | Горе тобі, пустошнику, що його не пустошено, (горе тобі) грабіжнику, що його не рабували! Бо, як скінчиш пустошити, то й тебе спустошать; а як скінчиш рабувати, то й тебе зрабують. |
| 2 | Господи, помилуй нас: на тебе вповаєм; будь нам правицею з раннього ранку, й нашим рятунком у нуждї! |
| 3 | Перед грозою голосу твого повтїкають народи; коли ти встанеш, розсїються невірні, |
| 4 | І будуть збірати добичу по вас, як гусїнниця збірає, кинуться на все, як сарана кидаєсь. |
| 5 | Високий Господь, що живе на висотах; він сповнить Сион судом і справедливостю. |
| 6 | І настануть про тебе часи безпечні, богацтво спасення, мудростї й знання, а страх Господень буде скарбом твоїм. |
| 7 | Ось, потужні їх кричать на улицях, а посли примирні гірко плачуть. |
| 8 | Стало пусто на дорогах, нема подорожних; поламав він умову, повалив місто - нїщо люде в його. |
| 9 | Земля сумує, млїє; Ливан у стидї, завмірає; Сарон став, як пустиня, а Базан з Кармелем і листє втеряли. |
| 10 | Отже я тепер устану, говорить Господь, тепер піднімусь, здіймусь у гору. |
| 11 | Вагонїєте від сїна, - вродите солому; подих ваш - огонь, він же й пожере вас. |
| 12 | І тодї будуть погане, як горюща вапна, як порубана тернина, згорять ув огні. |
| 13 | Слухайте, далекі, що я задумав вчинити, та й ви, близькі, пізнайте силу мою. |
| 14 | Затремтять грішники на Сионї; переляк огорне безбожних: хто ж зміж нас зможе жити коло огню, що все пожерає, хто з нас видержить коло вічного поломя? |
| 15 | А вже ж тілько той, хто ходить в справедливостї й говорить правду; хто цурається наживи з грабежі; хто вдержує руки від підкупу, хто на задуми кріваві уші затикає, й закриває свої очі, щоб зла й не бачити, |
| 16 | Такий жити ме, мов на висотах, мов за неприступними скелями схорониться; хлїб його йому подасться, й вода не зсякне в його. |
| 17 | Очі твої побачать Царя в славі його, увидять землю далеку; |
| 18 | Серце твоє буде тілько згадувати про страшне минуле: де той, що лїчив данину? де той, що робив перепись? де той, що розглядував башти? |
| 19 | Не побачиш більше люду жорстокого з глухою недослухною мовою, з язиком чудовищним, невторопним. |
| 20 | Подивися на Сиона, - се місто сьвяточних зборів наших, а очі твої побачать Ерусалим, пробуток мирний, незрушимий намет; стовпи його нїколи нїхто не вирве, й нї одна поворозка не пірветься. |
| 21 | Там Господь великий у нас витає, замість рік та перекопів широких; туди не ввійде нїяке веслове судно, анї корабель не перейде. |
| 22 | Бо Господь - суддя нам, Господь - законодавець нам, Господь царь наш; він спасе нас. |
| 23 | Твої ж (Ассуре) линви послабли, не вдержать щогли, не натягують вітрила. А тодї настане велике паюваннє здобичі, навіть калїки будуть жакувати. |
| 24 | І нїхто з осадників не скаже: "я не здужаю", а людям, що там будуть жити, відпустяться всї гріхи їх. |
