| 1 | Слухайте мовчки мене, острови, ви же, народи, поновіте свою силу, а тодї приступіть й говоріть; станьмо разом на суд. |
| 2 | Хто збудив-покликав од сходу мужа праведного, велїв йому йти за собою, підневолив йому народи та покорив царів? Та ж се він обернув їх мечем його в порох, - луком його в солому, рознесену вітром. |
| 3 | Ось, він уганяє за ними, верстає байдужно дорогу, якою нїколи не ходив своїми ногами. |
| 4 | Хто се вчинив і довершив? Той, хто від почину покликає до жизнї народи. Я - Господь, первий (з усього) й останній, я - все той самий? |
| 5 | Побачили острови й полякались, окрайни землї затремтїли. Вони посходились до купи; |
| 6 | Кожен помагає свому товаришові й приговорює свойму братові: кріпись! |
| 7 | Мідник додає духа виливальникові, а той, що бляшки вигладжує, кріпить того, що виковує на ковалї, та собі приговорює: добре споєне, та ще й цвяхами збиває, щоб добре держався. |
| 8 | Ти ж, Ізраїлю, слуго мій, ти, Якове, вибраний у мене, ти, Авраамове, друга мого, насїннє, - |
| 9 | Ти, що я його взяв від кінцїв землї, та покликав від її окраїн, і сказав тобі: ти мій слуга, я вибрав тебе й не одкину тебе, |
| 10 | Не бійся, бо я з тобою; не лякайся, бо я - Бог твій; я додам тобі сили, буду помагати, і піддержу тебе вірною правицею моєю. |
| 11 | Ось, стидом і соромом окриються всї отті, що проти тебе лютують; в нїщо обернуться й погибнуть супротивники твої. |
| 12 | Будеш їх шукати, й не знайдеш їх, тих ворогів твоїх; ті, що проти тебе ярились, маною почезнуть; |
| 13 | Я бо, - Господь Бог твій; я держу тебе за руку-правицю; я говорю тобі: не лякайся, я помагаю тобі! |
| 14 | Не бійся, Якове, червяку мій, Ізраїлю, малолюдку, - я помагаю тобі, - говорить Господь, твій відкупитель, Сьвятий Ізраїлїв. |
| 15 | Я зроблю тебе валом зубчастим, новим, гострим; молотити меш гори, розтирати горби на мілкий порох. |
| 16 | Віяти меш їх, а вітер буде розносити їх, ти ж Господом будеш радоватись, хвалитись Сьвятим Ізрайлевим. |
| 17 | Злиденні й убогі шукають води, - не знаходять; сохне язик їх від згаги; я ж, Господь, почую їх, я, Бог Ізрайлїв, не опущу їх. |
| 18 | На горах вітворю ріки й бурчаки по байраках; озером степ ізроблю, а сухі суходоли - повними криничин. |
| 19 | Засаджу пустиню кедром, сосною, оливою й миртом; украшу степ явором, буком та кипарисом, |
| 20 | Нехай бачять і знають і розумно всїм буде, що рука Господня вчинила все те, й Сьвятий Ізрайлїв се сотворив. |
| 21 | Тепер же прийдїть ви, з справою вашою, говорить Господь; подайте докази ваші, говорить царь Яковів. |
| 22 | Нехай вони приступлять і скажуть нам, що має настати; нехай звістять що-небудь передом, заки ще постало, а ми станемо умом доходити та й збагнемо, на який конець воно вийшло, - нехай скажуть нам наперед, що ще буде. |
| 23 | Будущину возвістїте, нехай же ми знаєм, що ви боги, або зробіть що-небудь, добре або хоч і лихе, щоб ми здивовались, та разом із вами побачили. |
| 24 | Та ви - нїщо, та й витвір ваш неварт нїчого; гидота той, хто вас вибирає. |
| 25 | Я розбудив його від півночі, й він прийшов; та й на сходї сонця буде він призивати імя моє, й топтати можних, як болото, й місити, мов той ганчар глину. |
| 26 | Хто звістив се з початку, щоб ми те знали, хто заздалегідь наперід, - щоб ми могли були сказати: Се правда? Нї, нїхто не звістив, нїхто не чув із вас слова! |
| 27 | Я первий сказав Сионові: Ось він! і дав Ерусалимові благовістника. |
| 28 | Я розглядався, та не було нїкого, й між ними не найшовся порадник, щоб я міг запитатись, і менї відказано. |
| 29 | От-що: всї вони - одно нїщо, й вироблено їх надармо; вітер порожній - божища їх! |
