| 1 | А тепер так говорить Господь, творець твій, Якове, той, що утворив тебе, Ізраїлю: Не лякайся, бо я тебе визволив з неволї, дав тобі імя: ти мій. |
| 2 | Чи ти через води йти меш, - я з тобою, чи через ріки, ти не потонеш; чи пійдеш через огонь, не попечешся, і поломє не обпалить тебе. |
| 3 | Я бо твій Господь, Сьвятий Ізрайлїв - спаситель твій; я оддав у викуп за тебе Египет, Етиопию й Сабу. |
| 4 | Дорогий в очу ти в мене, многоцїнний і любий менї; то ж я віддам других людей за тебе, й - народи за душу твою. |
| 5 | Не лякайсь, бо я з тобою; від сходу сонця приведу твоє насїннє, позбіраю тебе від заходу. |
| 6 | Півночі скажу: Оддай їх; а полудню: Не вдержуй; приведи сини мої здалека й дочки мої від окраїн землї; |
| 7 | Кожного, хто називається імям моїм, кого я сотворив на славу менї, кого з'образував і устроїв. |
| 8 | Виведи слїпих, що мають нїби зрячі очі, і глухих, що нїби мають уші. |
| 9 | Нехай зберуться всї народи разом, зійдуться всї племена докупи. Хто ж ізміж них проповів се наперед? нехай скажуть, що було од початку; нехай поставлять сьвідків від себе й докажуть, щоб, вислухавши, можно сказати: Се правда! |
| 10 | А мої сьвідки, - говорить Господь - ви й слуга мій, що я його вибрав, щоб ви знали й вірили менї та й зрозуміли, що се - я: передо мною не було Бога, та й опісля не буде. |
| 11 | Я, я - Господь, та й нема спасителя крім мене. |
| 12 | Я прорік та й спас, так як заповів; а иншого не було в вас, проте ви сьвідки у мене, що я - Бог, говорить Господь. |
| 13 | Із віку й віку я - той самий, і нїхто не врятує од руки моєї; я вчиню, а хто те переіначить? |
| 14 | Так говорить Господь, ваш відкупитель, Сьвятий Ізраїля: Задля вас я, наче б уже післав у Вавилон, та покрушив всї засови, й Халдеїв, що так своїми кораблями величались. |
| 15 | Я бо - Господь, Сьвятий ваш, творець Ізраїля, царь ваш. |
| 16 | Так говорить Господь, той, що відкрив дорогу в морі, в глибинах водних - стежку, |
| 17 | Той, що вивів колесницї й конї; військо й силу; а вони всї разом лягли, щоб уже не встали; потахли, наче каганець, - погасли. |
| 18 | Та ви про минуле не згадуєте, про давне не думаєте. |
| 19 | Проте я вчиню щось нове; воно, наче б уже сталось; чи вже ж ви й сього не схочете знати? Я пробю дорогу в пустинї, на степах пролию ріки. |
| 20 | Буде мене вихваляти зьвіррє степове, шакалі та струсї, за те дам воду в пустинї, - ріки в степі сухому, щоб поїти (новий) вибраний нарід мій. |
| 21 | Нарід сей виобразую я для себе; він мене прославить. |
| 22 | Ти бо, Якове, не призивав мене; ти, Ізраїлю, не пильнував моєї хвали. |
| 23 | Ти (наче б і) не приносив менї ягнят твоїх у всепаленнє, і жертвами твоїми не віддавав менї шани. Та я й не допевнявсь у тебе хлїбових приносів і не силував кадилом кадити. |
| 24 | Ти (наче б) не куповав за гроші пахощів про мене, не засичовав мене жиром жертівним; нї, ти гріхами твоїми причиняв труду менї, та проступками твоїми обтяжував мене. |
| 25 | Я, я сам (з ласки) затираю проступки твої задля себе самого, та не памятаю гріхів твоїх. |
| 26 | Пригадай менї; станьмо на суд; говори ти, як можеш оправдатись. |
| 27 | Праотець твій согрішив, та й посередники твої відступали від мене. |
| 28 | За те ж я відберав старшинам сьвятого пробутку їх сьвященство, побивав Якова проклоном, передавав Ізраїля на поругу. |
