| 1 | І було за царя Юдейського Ахаза Йоатаменка, сина Озіїного, виступав Резин, царь Сирийський, та Факей Ремалїєнко, царь Ізраїлський, проти Ерусалиму, щоб його звоювати, та не здолїли його здобути. |
| 2 | Як же сповіщено Давидовому домові: ось Сирийцї розтаборились в землї Ефраїмовій, тодї затремтїло в його й в його люду серце, як тремтить гаєве дерево перед вітром. |
| 3 | Господь же сказав до Ісаїї: Ійди на зустріч Ахазові, ти й син твій Шеар-Ясуб, на край водопроводу з верхнього ставу на Шаповаловому шляху, |
| 4 | Та й промов до його: Бувай обачен і спокоєн; не лякайсь і нехай не заниває в тебе серце перед оттими двома недогарками-головнями, дарма, що так лютує Резин із Сирийцями та з Ремалїєнком. |
| 5 | Сирия бо, Ефраїм та Ремалїєнко задумали проти тебе ось яке лихо: |
| 6 | Двиньмо проти Юди, та зворушмо його й звоюймо його, й настановимо над ним царем сина Табеїлового. |
| 7 | Та Господь Бог ось як говорить: Нїчо з того не буде й воно так не станеться; |
| 8 | Бо Дамаск - голова Сириї, а Резин - голова в Дамаску, а через шістьдесять і пять год Ефраїм перестане бути народом; |
| 9 | А Самария - голова Ефраїмова, а Ремалїєнко - голова Самариїна. Як ви не вірите, так і не остоїтесь. |
| 10 | І говорив далїй Господь Ахазові: |
| 11 | Проси знаку собі в Господа, Бога твого, глибоко зпід землї, або високо знад землї. |
| 12 | Ахаз же відказав: Не просити му й не буду Господа спокушувати. |
| 13 | Тодї сказав (Ісаїя): Слухай же, доме Давидів: Мало з вас докучати людям, щоб іще й мойму Богові докоряти? |
| 14 | Оце ж дасть вам сам Господь знак: Ось невинна дївиця почне в утробі та й породить сина, й дадуть імя йому Еммануїл (Бог із нами). |
| 15 | Молоком та медом буде він жити, аж буде вміти лихе відпихати, а добре вибірати. |
| 16 | Але перш, нїж те хлопя навчиться лихе відпихати, а добре вибірати, буде та земля, що її лякаєшся, полишена обома своїми царями. |
| 17 | Но й на тебе й на народ твій та на твою родину напустить Господь такі днї, яких не було з того часу, коли Ефраїм одпав од Юди, - напустить царя Ассирийського. |
| 18 | І накличе тодї Господь овади з Ниливого рукава в Египтї та бжоли з землї Ассирийської, - |
| 19 | І налетять вони та й осядуться всї по байраках та по скеляних щілинах і скрізь по тернових кущах та деревах. |
| 20 | І пообголює тодї Господь бритвою, найнятою по тім боцї Евфрату, царем Ассирийським, голову й волоссє над ногами, ба й саму бороду. |
| 21 | І буде того часу: хто держати ме одну корову та дві вівцї, |
| 22 | Надоювати ме від них стільки молока, що їсти ме масло; маслом та медом харчити меться кожен, хто ще зостанеться в тій країнї. |
| 23 | І буде того часу таке: всюди, де росла тисяча виноградних лоз на тисячу срібних, поросте там тернина та глоги колючі. |
| 24 | Хиба з стрілами та луками ходити муть туди, бо вся земля заросте самими тернами та бодяками. |
| 25 | І нї на одно узгіррє, що їх сапами сапали, не зважишся пійти, боючись тернини й бодяків колючих; виганяти муть туди хиба воли, та дріб буде їх топтати. |
