| 1 | І підняв мене дух вгору, й принїс мене до восточньої брами в дому Господньому, що стояла на схід сонця. Там, коло ввіходу в ворота стояло двайцять і пять чоловіка, й завважав я між ними народніх князїв Езанїю Азуренка й Фалтію Банеєнка. |
| 2 | І сказав він менї: Сину чоловічий! се ті люде, що в їх лихе на умі й на шкоду сьому місту дораджують. |
| 3 | Вони бо говорять: Ще не близько; будемо доми будувати; він (город) - се котел, а ми мясиво. |
| 4 | Тим же то пророкуй проти них, ой пророкуй, сину чоловічий! |
| 5 | І зійшов на мене Господень дух, і сказав до мене: Промовляй: Так говорить Господь: Що ви говорите, доме Ізрайлїв, і що в вас на душі, - се я знаю. |
| 6 | Багато положили ви трупом у сьому городї, й закидали улицї його побитими. |
| 7 | Тим же то ось як говорить Господь Бог: Ті побиті, що ви положили трупом проміж вами, - вони мясиво, а місто - казан; вас же я повиводжу з него. |
| 8 | Меча ви боїтесь, то ж я приведу на вас меча, говорить Господь Бог. |
| 9 | І повиводжу вас геть, і пооддаю вас на поталу чужоземцям, й розведу над вами суд. |
| 10 | Од меча поляжете; на Ізраїлській гряницї судити му вас, і тодї зрозумієте, що я - Господь. |
| 11 | Не буде він вам казаном, а ви не будете мясивом у казанї; бо на границї Ізраїлській судити му вас. |
| 12 | І зрозумієте, що я - Господь, - той, що в його заповідях ви не ходили, й його закону не певнили, а поступали по законах народів, що навкруги вас. |
| 13 | І сталося, що як я так пророкував, несподївано вмер Фалтія Банеєнко. І впав я на лице, й кликнув голосно: Ой горе, Господи Боже! невже ж бо ти хочеш вигубити останок Ізраїля? |
| 14 | І надійшло до мене слово Господнє: |
| 15 | Сину чоловічий! твоїм братам, твоїм родичам та й усьому дому Ізраїля укупі говорять осадники Ерусалимські: Далеко вони від Господа; нам оддана ця земля в посїданнє. |
| 16 | Оце ж скажи їм: Так говорить Господь Бог: Хоч я позасилав їх проміж поган та порозкидав їх по землях, то я буду їм наче малою сьвятинею в тих землях, куди вони позаходили. |
| 17 | Тим же то скажи: Так говорить Господь Бог: Я позбіраю вас ізпроміж народів і повиводжу всїх із тих земель, де ви порозсївані, та й надїлю вам ізнов землю Ізраїлську. |
| 18 | І поприходять вони туди, й повикидають звідти всї гидоти її і всю погань її. |
| 19 | І дам їм одно серце й вложу в них нового духа; й вийму з їх тїла серце камяне, а дам їм серце тїлесне, |
| 20 | Щоб ходили вони в заповідях моїх, та певнили постанови мої, і будуть вони моїм народом, а я буду їх Богом. |
| 21 | А чиє серце пристане до їх ідолів і гидот, тих учинки я оберну на голову їх, говорить Господь Бог. |
| 22 | Тодї підняли херувими крила свої, а колеса з ними, слава же Господа Бога Ізрайлевого була над ними. |
| 23 | І знялась слава Господня зпосеред міста та й з'упинилась над горою, що на востоцї од городу. |
| 24 | І підняв мене дух угору та й перенїс у видиві духом Божим у Халдейську землю до вигнанників. І віднято від мене видиво, що я бачив. |
| 25 | І переповів я вигнанникам усї слова Господнї, що він виявив менї. |
