| 1 | І надійшло до мене слово Господнє: |
| 2 | Сину чоловічий! поверни твій вид проти Сеїрських гір і пророкуй на них, |
| 3 | І скажи їм: Так говорить Господь Бог: Ось, я - на тебе, Сеїр-горо, й простяг проти тебе руку мою й зроблю тебе безлюдною пустинею. |
| 4 | Городи твої оберну в розвалища а сама ти запустїєш, і спізнаєш, що я - Господь. |
| 5 | Позаяк ти від віків ворогуєш проти Ізраїля, і оддавала його на меч в часї його нещастя і цїлковитої погибелї, |
| 6 | За те, так певно, як живу я, говорить Господь Бог, оддам тебе на кров, і кровава помста буде вганяти за тобою; позаяк ти ненавидїла твою кров, то й кров буде вганяти за тобою. |
| 7 | І зроблю Сеїр-гору пусткою й безлюдною пустинею й повигублюю на нїй приходящого й вертаючого. |
| 8 | І сповню гори її побитими в неї; по узгіррях твоїх, по долинах твоїх і по всїх потоках твоїх падати муть побиті мечем. |
| 9 | Пусткою вічною зроблю тебе, й городи твої стояти муть безлюдні, і спізнаєте, що я - Господь Бог. |
| 10 | Позаяк ти мовляла: Обидва отті народи й обі ті землї будуть моїми, й я посяду їх, дарма що там був Господь, |
| 11 | За те, так певно, як я живу, говорить Господь Бог, поступлю з тобою по мірі завзятя й завистї твоєї, що ти показала в твоїй ненавистї до них, і дам себе їм знати, як буду судити тебе. |
| 12 | І взнаєш, що я, Господь, чув усю злораду твою, яку ти виповідала про гори Ізрайлеві, приговорюючи: Пустинею лежать вони; нам оддано їх на пожир! |
| 13 | І давали ви язику волю проти мене, уймали словами без міри честї моїй; я чув усе те. |
| 14 | Так говорить Господь Бог: На радість усїй землї вчиню тебе пустинею: |
| 15 | Як ти втїшалась, коли пай дому Ізрайлевого запустїв, так я зроблю й з тобою: пустинею станеш ти, горо Сеїр, та й уся Ідумея, і зрозуміють, що я - Господь. |
