| 1 | Не будете робити собі балванів, нї вирізувати образів, нї ставити стовпів, і каменїв з образами не ставляти мете в землї вашій, щоб перед ними бити поклони. Я Господь, Бог ваш. |
| 2 | Суботи мої мусите держати, і в сьвятинї благовіти. Я Господь. |
| 3 | Коли будете ходити в установах моїх і будете заповідї мої хоронити і сповняти, |
| 4 | То давати му вам дощі у свій час, і родити ме земля жниво своє і дерево приносити ме плоди свої. |
| 5 | І час молочення тревати ме в вас до збору виноградини, а збір виноградини тревати ме до сїйби; і їсти мете хлїб ваш до наситу і жити мете з упокоєм у землї вашій. |
| 6 | І дам я мир в країнї, і лежати мете собі, і нїхто не буде непокоїти вас; і вигублю хижого зьвіра в країнї, і меч не проходити ме по землї вашій. |
| 7 | І будете гонити ворогів ваших, і падати муть вони од меча перед вами. |
| 8 | І пятеро вас гнати ме сотню, а сотеро вас гнати ме десять тисяч, і падати муть вороги ваші од меча перед вами. |
| 9 | І обернусь до вас, і страшними зроблю вас, і намножу вас, і держати му завіт мій з вами. |
| 10 | І будете їсти давнолїтні плоди, і прятати давнолїтне перед новим. |
| 11 | І поставлю храмину мою посеред вас, і не гидувати ме вами душа моя; |
| 12 | І ходити му проміж вами, і буду вашим Богом, а ви будете моїм людом. |
| 13 | Я Господь, Бог ваш, що вас вивів із Египецької землї, щоб ви не були підневолені їм; і розірвав я зазвори ярма вашого, і дав вам ходити випроставшись. |
| 14 | Коли ж не послухаєте мене і не будете сповняти всїх заповідей моїх, |
| 15 | І коли зневажите установи мої, і гордувати ме душа ваша присудами моїми, так що не сповняти мете всї заповідї мої і зломите заповіт мій; |
| 16 | Так я зроблю те саме з вами: я допущу на вас страх, сухоти і пропасницю, від якої почорнїє в очах і душа зомлїє; і сїяти мете марно насїннє ваше, вороги бо ваші пожеруть його. |
| 17 | І поставлю лице моє проти вас, і побють вас вороги ваші; і запанують над вами ненавидники ваші, і втікати мете, хоч нїхто не буде гонити за вами. |
| 18 | Коли ж і тодї не послухаєте мене, так усемеро побільшу кари ваші за гріхи ваші. |
| 19 | І зломлю пиху потуги вашої, і зроблю небо над вами як залїзо, а землю вашу як мідь. |
| 20 | І будете марнувати силу вашу, і не давати ме земля ваша жнива свого, а дерево на полї вашому не давати ме плоду свого. |
| 21 | А коли ійти мете проти мене й не схочете слухати мене, так усемеро побільшу кари за гріхи ваші. |
| 22 | І пущу зьвірину польову на вас, що вигубить дїтей ваших, і пожере скотину вашу, і вас поменьшить, та й опустїють шляхи ваші. |
| 23 | Коли ж і після сього не покаєтесь та ійти мете проти мене, |
| 24 | Так і сам я ійти му проти вас, і сам я побю вас усемеро за гріхи ваші. |
| 25 | І допущу на вас меча, що помститься за завіт; а коли позабираєтесь у городи ваші, то пішлю морову кару серед вас, і віддам вас в руки ворогові. |
| 26 | Як зломлю підпору вашу, хлїб, тодї пекти муть хлїб ваш десятеро молодиць в одній печі, і віддавати муть вам хлїб після ваги; і ви їстимете, та й не наїдати метесь. |
| 27 | Коли ж і після сього не послухаєте мене да ійти мете проти мене, |
| 28 | Так у палкому гнїву ійти му проти вас, і карати му вас усемеро за гріхи ваші. |
| 29 | І їсти мете тїло синів ваших, і тїло дочок ваших їсти мете, |
| 30 | І зруйную високостї ваші, і розібю стовпи ваші соняшні, та й кину трупа вашого на трупа ідольського, і гидувати ме душа моя вами. |
| 31 | І зроблю городи ваші пустками, і спустошу сьвятощі ваші, і не прийму любих пахощів ваших. |
| 32 | І спустошу країну вашу, так що й вороги ваші з'жахнуться, що пробувають у їй. |
| 33 | І самих вас розпорошу проміж народами, і з мечем пожену за вами; і опустїє земля ваша, а городи ваші обернуться в руїну. |
| 34 | Тодї буде собота на землї по всї днї опустїння її, а ви самі опинитесь у землї ворогів ваших; тодї лежати ме земля облогом, і втїшати меться своїми соботнїми часами. |
| 35 | По всї днї опустїння свого спочивати ме вона, через те, що не віддихала в соботи ваші, як жили ви на їй. |
| 36 | А хто останеться з вас, на того серце наведу страх в землї ворога його: і гнати ме його шелест летючого листу, і втїкати ме, як втїкають від меча, і падати ме, хоч нїхто не гнати меться за ним. |
| 37 | І будуть падати одно через другого, наче перед мечем, хоч нїхто не гнати ме їх; і не буде в вас снаги, щоб остоятись перед ворогами вашими. |
| 38 | І погибнете між народами, і пожере вас ворожа земля; |
| 39 | Хто ж останеться з вас, ті потануть в беззаконнях своїх по ворожих землях, і в беззаконнях батьків своїх вкупі з ними. |
| 40 | І будуть тодї признаватись вони в беззаконнях своїх і в беззаконнях батьків своїх, котрими спроневірились менї, та що ійшли проти мене, |
| 41 | Та, що й я ійшов проти них, і загнав їх у землю ворогів їх. А коли тодї впокориться необрізане серце їх, і вони спокутують беззаконня свої, |
| 42 | То я спогадаю завіт мій з Яковом, і також завіт мій з Ізааком, і завіт мій з Авраамом спогадаю, і землю спогадаю. |
| 43 | Бо опустїє після них земля, і втїшати меться соботнїми часами своїми в час опустїння свого без них; самі ж вони приймати муть кару за беззаконня свої, через те, так через те, що судами моїми погордували і душа їх установами моїми гидувала. |
| 44 | Тільки ж і тодї, як пробувати муть вони в землї ворогів своїх, не відкину їх від себе і не зогиджу їх собі так, щоб їх вигубити та зломити завіт мій з ними; я бо Господь, Бог їх. |
| 45 | Нї! Спогадаю задля їх же самих завіт мій з предками їх, що вивів їх із Египецької землї перед очима народів, щоб їх Богом бути. Я Господь. |
| 46 | Се установи, й присуди, і закони, що постановив Господь проміж собою й синами Ізрайлевими на Синай горі, через Мойсея. |
