| 1 | Ось, наступає пустошник на тебе: хорони твої замки, стережи шляху, узброюй поясницї, збірай до купи потугу. |
| 2 | Бо Господь приверне величність Яковову, як і величність Ізраїлеву; ви бо, пустошники, спустошили їх, і винограднє віттє їх вигубили. |
| 3 | Ось, щити силачів його червонїють; в кармазинї військо; колесницї огнем блищять, як ійдуть у битву, а списи лїсом филюються. |
| 4 | Улицями котяться колесницї, грімлять майданами; блищать огнем вони, миготять блискавками. |
| 5 | Погукне на свої воєводи, - вони біжать, аж спотикаються; підступають під мури міста, ось обляг готовий. |
| 6 | Ріка одчиняє собі ворота, божниця розпадається. |
| 7 | Сталось! її обнажили, займають у полонь; бранки-невольницї голубками стогнуть і бють себе в груди. |
| 8 | Ниневія, як містом осїлась, була, мов той став повноводний, а тепер вони втїкають. Ой стійте бо, стійте! та нїхто й не озирнеться. |
| 9 | О, розхапуйте срібло, розхапуйте золото! Лїку нема тут запасам усяких дорогих знарядів. |
| 10 | Зрабована, спустошена, розвалена вона, аж серце млїє, колїна трусяться; в кожного біль у поясницях, лиця у всїх потемнїли. |
| 11 | А де ж тепер леговище левів, де той простір широкий для молодих левів, де буяли лев, левиця і їх щенята, а нїхто їх не пугав? |
| 12 | Де лев, що грабив, щоб засичувати свої левенята, - душив про свої левицї, той, що повно було в берлозї в його лупу, в леговищах його здобичі повно? |
| 13 | Ось, я проти тебе, говорить Господь сил небесних, і пущу з димом вози твої боєві, і меч пожере левчуки твої, луп твій зітру з землї, й голосу послів твоїх вже не буде чути. |
