| 1 | І споглянув я знов і бачу: ось чоловік, і мав в руці міряльного шнура. |
| 2 | Я спитав: Куди ти йдеш? а він сказав менї: Розміряти Ерусалим, щоб знати, який він завширшки й який завдовжки. |
| 3 | Аж ось виступив ангел, що розмовляв ізо мною, другий же ангел вийшов вустрїч йому. |
| 4 | сказав той до його: Біжи й скажи сьому молодикові так: Одкрито стояти ме Ерусалим через множество людей і скоту в ньому. |
| 5 | І сам я, говорить Господь, буду йому поломяним муром, і прославлю себе посеред його. |
| 6 | Гей, гей! утікайте ж із півночньої вемлї, говорить Господь: Я бо вас порозвівав, нїби на всї чотири вітри, говорить Господь. |
| 7 | Утїкай, Сионе, ти, що пробуваєш у дочки Вавилонської. |
| 8 | Так бо говорить Господь сил небесних.: Задля слави послав мене він до народів, що вас обдерали.; хто бо торкається до вас, торкається об зїницю ока мого. |
| 9 | І ось, я підніму на них руку мою, й стануть вони здобиччю невольникам своїм, і зрозумїєте, що се Господь сил небесних послав мене. |
| 10 | Викликуй же радісно й веселись, дочко Сионова! ось бо, я прийду й осядусь посеред тебе, говорить Господь. |
| 11 | І прийдуть тодї многі народи до Господа, й будуть моїм народом; і я оселюсь посеред тебе, й зрозумієш, що мене послав до тебе Господь сил небесних. |
| 12 | І посяде Господь Юду, як своє наслїдде на сьвятій землї, й вибере собі знов Ерусалим. |
| 13 | Умовкни ж, усяке тіло, перед Господом! він бо підіймається з сьвятого пробутку свого. |
