| 1 | І підвів я знов очі й побачив, аж се летить писаний звиток. |
| 2 | І спитав він у мене: Що ти бачиш? а я кажу: Бачу летючий писаний звиєць, двайцять локот завдовжки й десять локот завширшки. |
| 3 | І промовив він до мене: Се про- кляттє, що виходить на всю країну кожен, що крадекривдить, буде вигублений, як се написано на одній стороні; так само хто ложно кленеться буде вигублений, як написано на другій сторонї. |
| 4 | Я допущу те прокляттє, говорить Господь Саваот, і ввійде воно в господу злодїя і в господу того, що моїм імям ложно божиться, й оселиться воно в їх домівках, і вигубить їх укупі з їх деревяною й камяною роботою. |
| 5 | І вийшов ангел, що розмовляв ізо мною, й промовив до мене: Підведи очі твої й подивись, що се за проява ? |
| 6 | Кажу ж я: Що се? А він відказав: Се виходить мірка, й додав: се образ їх у всій країні. |
| 7 | Аж ось, піднялась оловяна покришка, а там у єфі седить женщина. |
| 8 | І промовив він: Отся - то сама безбожність і пхнув її в ефу, та й накрив оловяною покришкою. |
| 9 | І зняв я очі свої й побачив: аж ось проявились дві женщини, й вітер дув у крила їм, а крила в їх були наче в канї; й підняли вони ефу та й понесли її між землею й небом. |
| 10 | І поспитав я в ангела, що розмовляв ізо мною: Куди несуть вони єфу? |
| 11 | Він же відказав менї: Щоб виготовити їй пробуток у Сеннаар-землї й як осядеться вона там, то поставиться на своїй підставцї. |
