| 1 | І рече Господь Мойсейові: |
| 2 | Промов до синів Ізраїля і скажи їм: Як прийдете у землю оселї вашої, що дам вам, |
| 3 | І приносити мете огняну жертву Господеві, жертву всепалення чи то жертву заколення, щоб сповнити обітницю, чи добровільні дари у празники ваші, щоб закурити Господеві любі пахощі з буйної чи з дрібної скотини: |
| 4 | Так мусить той, хто приносить Господеві приношеннє своє, як хлїбну жертву принести: десятину ефи муки пшеничної, змішаної з четвертиною гіна олїї, |
| 5 | А як ливну жертву принесеш до жертви всепалення чи то заколення, на кожну вівцю одного гіна вина. |
| 6 | Або при баранї принесеш три десятин ефи муки пшеничної, змішаної з третиною гіна олїї; |
| 7 | А як ливну жертву подаси третину гіна вина; любі пахощі Господеві. |
| 8 | А як принесеш бичка на жертву всепалення, чи на жертву заколення, щоб сповнити обітницю, чи на жертву мирну Господеві, |
| 9 | Так нехай приносять до бичка як хлїбну жертву: три десятин ефи муки пшеничної, змішаної з половиною гіна олїї; |
| 10 | А як жертву ливну принесеш половину гіна вина: пахощі любі Господеві. |
| 11 | Так будуть робити при кожному приношенню вола чи барана чи із овець, чи з кіз; |
| 12 | Дивлючись по лїчбі, скілько жертвуєте, робити мете так, при кожному приношенню по лїчбі їх. |
| 13 | Всякий землянин мусить чинити се приносючи огняну жертву любих пахощів Господеві. |
| 14 | А коли пробуває в вас чужоземець, чи хто б то нї був між вами, в родах ваших, і приносить огняну жертву любих пахощів Господеві, то нехай і він так робить, як ви робите. |
| 15 | Що до громади, то установа одна про вас і про приходня, що між вами пробуває; установа віковічня в роди ваші: як ви, так і приходень буде перед Господом. |
| 16 | Закон один і одно право буде для вас і для приходня, що пробуває між вами. |
| 17 | І рече Господь до Мойсея: |
| 18 | Промов до синів Ізрайлевих, і скажи їм: Як прийдете в землю, що в неї сам я приведу вас, |
| 19 | Так починаючи їсти хлїб з тієї землї, мусите принести жертву Господеві: |
| 20 | Як первоплід з тїста вашого принесете колача на жертву возношення; як жертву з току принесете його. |
| 21 | Від первого тїста вашого мусите давати Господеві жертву возношення в роди ваші. |
| 22 | А коли незнавши согрішите, і не сповните всї заповідї сї, що промовив Господь до Мойсея, |
| 23 | І не сповните все те, що вам повелїв Господь через Мойсея, з того часу, як дав Господь заповідї, і потім у родах ваших, |
| 24 | То вчините ось що: Коли за очима в громади, через помилку станеться, тодї мусить уся громада привести бичка на всепаленнє про любі Господеві пахощі, з дарами його хлїбними і ливними, по установі, і одного козла на жертву за гріх. |
| 25 | І відпокутує сьвященник за всю громаду синів Ізрайлевих, і проститься їм; бо через помилку стався гріх сей, а вони подали свій принос, огняну жертву Господеві, і принесли перед Господом свою жертву за гріх, за помилку свою. |
| 26 | І проститься всїй громадї синів Ізрайлевих, і приходневі, що пробуває між ними; бо ввесь люд провинив помилкою. |
| 27 | А коли одна яка душа согрішить помилкою, так мусить вона принести козу перволїтку на жертву за гріх. |
| 28 | І відпокутує сьвященник за душу, що помилкою провинила, согрішивши ненарочно перед Господом, і буде вона спокутована і проститься їй. |
| 29 | Для землянина між синами Ізрайлевими і для приходня, що пробуває між ними, закон один мусить бути в вас про того, хто помилився. |
| 30 | Но та душа, що піднявши руку кому що заподїє, чи він землянин, чи з приходнїв, наругався він з Господа; і викоренити мусять сю душу із серед люду, |
| 31 | Бо зневажив він слово Господнє і зломив заповідь його; викорениться душа тая; гріх її на їй. |
| 32 | І як були сини Ізрайлеві в пустинї, так знайшли чоловіка, що збирав дрова в субітнїй день. |
| 33 | І взяли його ті, що знайшли, як він збирав дрова, та й привели до Мойсея і до Арона і до всієї громади. |
| 34 | Та й віддали його під сторожу; бо не знати було, що з ним чинити. |
| 35 | І сказав Мойсей: Вмерти мусить чоловік сей; нехай закидає його каміннєм вся громада за табором. |
| 36 | І вивела його вся громада за табір, та й закидала каміннєм, і погиб він, як повелїв Господь Мойсейові. |
| 37 | І рече Господь до Мойсея: |
| 38 | Промов до синів Ізрайлевих і скажи їм, щоб робили собі кутаси на кінцях верхньої одежі своєї в родах їх, і щоб причіпили до кутасів одежі шнурок з блавату. |
| 39 | І будуть вам кутаси на те, щоб ви, бачивши їх, згадували про всї заповідї Господнї, і сповняли їх, і щоб ви не подавались за серцем і очима вашими, що поривають вас до блудування; |
| 40 | Щоб ви памятали і сповняли всї заповідї мої й були сьвятими в Бога вашого. Я Господь, Бог ваш, що вивів вас із Египецької землї, щоб вам бути Богом. Я Господь, Бог ваш. |
| 41 | |
