| 1 | І жив Ізраїль у Ситтимі, і став блудувати люд із дочками Моабовими; |
| 2 | І стали вони кликати люд на жертви богам своїм. |
| 3 | І їв люд і припадав ниць перед богами їх, і прихиливсь Ізраїль до Бааль-Пеора. І запалав Господь гнївом на Ізраїля. |
| 4 | І рече Господь до Мойсея: возьми всї голови людські та й повісь їх Господеві проти соньця, щоб одвернувсь жар гнїва Господнього від Ізраїля. |
| 5 | І рече Мойсей суддям Ізрайлевим: Нехай кожен із вас повбиває людей своїх, що прихилились до Бааль-Пеора. |
| 6 | І се прийшов один ізміж синів Ізрайлевих, і привів до браттї своєї Мидіянїйку, перед очима Мойсея й перед очима всієї громади Ізрайлевої, як вони тодї плакали коло входу в соборний намет. |
| 7 | І побачив Пінегас, син Елеазара, сина Арона сьвященника, і встав ізміж громади, та взяв списа в руку. |
| 8 | І пійшов він слїдом за чоловіком Ізраїльським у середину шатра, та й пробив їх обох, чоловіка Ізраїльського й молодицю крізь животи їх. |
| 9 | І зупинено помір між синами Ізраїля, а було мерцїв від помору двайцять і чотири тисячі. |
| 10 | І рече Господь до Мойсея: |
| 11 | Пінегас, син Елеазара, сина Арона сьвященника, одвернув ярость мою від синів Ізрайлевих, ревнуючи за мене проміж ними, щоб не я вигубив синів Ізрайлевих в ревностї моїй. |
| 12 | Тим же то промов: Се я даю йому завіт мого примиря. |
| 13 | І буде він йому й насїнню його після його завітом сьвященства віковічнього за те, що ревнував він за Бога свого, та й спокутував синів Ізрайлевих. |
| 14 | Імя ж чоловіка Ізраїльського погибшого, що проколено його з Мидіянїйкою, Зимрій Салусенко, князь батьківського дому Симеоніїв; |
| 15 | На імя ж проколена молодиця Козбія, дочка Зура, голови одного батьківського дому в Мидіянїїв. |
| 16 | І рече Господь Мойсейові: |
| 17 | Ворогуйте з Мидіянїями та й побивайте їх: бо по ворожи поступили вони з вами підступом своїм, затуманюючи вас Пеором і Козбією, дочкою князя Мидіянського, що вбито її під час мору задля Пеора. |
| 18 | |
