| 1 | Було ж в синів Рубена і в синів Гада буйної скотини багато, велика тьма; і бачили вони, що Язер земля і Гілеад земля як раз годяться про скотину. |
| 2 | І прийшли синове Гадові й синове Рубенові, та й промовили до Мойсея і Елеазара сьвященника й до князїв громадських так: |
| 3 | Атарот та Дибон та Язер та Нимра та Гесбон та Єлале та Себам та Небо та Бейон, |
| 4 | Земля, що побив Господь перед громадою Ізрайлевою, се земля про скотину. |
| 5 | І сказали вони: Коли знайшли ми ласку в очах твоїх, оддай сю землю слугам твоїм у державу, не переводь нас через Йордань. |
| 6 | І каже Мойсей синам Гадовим та синам Рубеновим: Так браттє ваше пійде на війну, а ви ту зостанетесь? |
| 7 | Чого ж одхиляєте ви серце синів Ізрайлевих, щоб перейти в он тую землю, що надїлив їм Господь? |
| 8 | Так зробили батьки ваші, як я посилав їх у Кадес-Барнеа, розгледїти землю: |
| 9 | Вони добрались до долини Есколя і розглянули землю; а потім відхилили вони серце синів Ізраїля, щоб вони не йшли в землю, що надїлив їм Господь. |
| 10 | І запалав Господь гнївом того часу і поклявся словами: |
| 11 | Люде ті, що вийшли з Египту, від двайцяти років і старше, не побачять землї, що про неї я клявся Авраамові, та Ізаакові та Яковові, бо не зовсїм слухали вони мене. |
| 12 | Окрім Калеба, сина Ефуна Кенизїя та Йозея Нуненка; сї бо завсїди ійшли слїдом за Господом. |
| 13 | І запалав Господь гнївом проти Ізраїля, і допустив, щоб він блукав по степу сорок років, аж поки не вимерло все кодло, що коїло ледарство перед очима Господа. |
| 14 | І се постали ви намість батьків ваших, одріддє грішників, щоб іще побільшити лютість гнїва Господнього на Ізраїля. |
| 15 | Коли ж ви одвернетесь від його, так держати ме сей нарід ще довше у степу, і погубите ви увесь нарід сей. |
| 16 | І приступили вони до його та й промовляли: Побудуємо тут кошарі для стад наших і міста про дїтвору нашу; |
| 17 | А самі чим швидче узброїмось та й рушимо поперед синів Ізрайлевих, аж приведемо їх на займища їх; а дїти наші остануться в утверджених містах задля осадників країни сієї. |
| 18 | Не вернемось до господи нашої, поки кожен із синів Ізраїлевих не дістане наслїддя свого. |
| 19 | Бо не хочемо дїлити з ними наслїддя по другім боцї Йорданї, тим що досталось нам наслїддє наше по сїм боцї Йорданї, на схід соньця. |
| 20 | І каже їм Мойсей: Коли так зробите се дїло, коли узброїтесь на війну перед Господом, |
| 21 | І всї між вами, що узброєні, пійдуть перед Господом за Йордань, покіль він не прожене ворогів своїх перед собою, |
| 22 | І впокорена буде земля Господеві, а ви тодї вернетесь, то будете безвинні перед Господом і перед Ізраїлем; і буде земля ся власностю вашою перед Господом. |
| 23 | А коли так не вчините, то согрішили ви проти Господа; і знайте, що гріх ваш знайде вас. |
| 24 | Будуйте собі міста про малечу вашу і кошарі про дрібну скотину вашу, та справдїте, що вийшло з уст ваших. |
| 25 | І промовили сини Гадові і сини Рубенові до Мойсея так: Слуги твої вчинять, що добродїй наш повелїв нам. |
| 26 | Малеча наша, жени наші, стада наші й уся наша скотина будуть там, у городах Гілеада; |
| 27 | Твої ж слуги, усї на війну узброєні, пійдуть перед Господом на війну, як добродїй мій промовив. |
| 28 | І повелїв про них Мойсей Елеазарові, сьвященникові, та Йозейові Нуненкові, та головам батькових поколїнь Ізраїля; |
| 29 | І каже до них Мойсей: Коли всї узброєні сини Гадові і сини Рубенові перейдуть з вами перед Господом через Йордань, і впокорена буде земля ся перед вами, так оддасьте їм у державу Гілеад землю; |
| 30 | Коли ж не узброєні перейдуть вони з вами, тодї нехай оселяться між вами в Канаан землї. |
| 31 | І відповіли синове Гадові та синове Рубенові кажучи: Як казав Господь слугам твоїм, так зробимо. |
| 32 | Перейдемо узброєні перед Господом у Канаан землю, а наша наслїдня держава нехай по сїм боцї Йорданї буде. |
| 33 | І надїлив їм Мойсей, синам Гадовим та синам Рубеновим та половинї поколїння Манассії, сина Йосифового, царство Сигона, царя Аморіїв, та царство Ога, царя Базанського, землю з городами її, у всїх границях її, міста по всїй країнї. |
| 34 | І побудували сини Гадові: Дибон да Атарот та Ароер, |
| 35 | Та Атарот-Шофан, та Язер, та Йогбега, |
| 36 | Бет-Нимра і Бет-Гаран, утверджені міста і кошарі для дрібної скотини. |
| 37 | А сини Рубенові побудували: Гезбон та Єлале та Кирятаїм, |
| 38 | Та Небо та Бааль-Меон, перемінивши їх імена, та Сибму; і подавали нові прізвища містам, що побудували. |
| 39 | Сини ж Макіра Манассеєнка двинули на Гілеад і заняли його; і прогнали Аморіїв, що жили там. |
| 40 | І надїлив Мойсей Макірові Манассеєнкові Гілеад; і він осївся там. |
| 41 | Яір же Манассієнко пійшов і заняв села їх та й назвав їх Яіровими селами. |
| 42 | А Нобах двинув і заняв Кенат і займища його та й назвав його своїм імям Нобах. |
