| 1 | Того часу Ірод четверовластник почув чутку про Ісуса, |
| 2 | і рече до слуг своїх: Се Йоан Хреститель; він устав з мертвих, то й чудеса дїють ся від него. |
| 3 | Бо Ірод піймав був Йоана, звязав його, і вкинув у темницю за Іродияду, жінку брата свого Филипа. |
| 4 | Бо казав йому Йоан: Не годить ся тобі мати її. |
| 5 | І, хотїв його стратити, та опасувавсь народу; бо мали його за пророка. |
| 6 | У день же родин Іродових, дочка Іродиядина танцювала перед ними й догодила Іродові. |
| 7 | За се обіцяв він, клянучись, що дасть їй, чого просити ме. |
| 8 | Вона ж, наперед навчена від матері: Дай менї, каже, тут на блюдї голову Йоана Хрестителя. |
| 9 | І засумів Ірод; однак, задля клятьби й задля тих, що сидїли з ним за столом, звелїв дати. |
| 10 | І, пославши, стяв Йоана в темницї. |
| 11 | І принесено голову його на блюдї, й дано дївчинї, вона ж віднесла матері своїй. |
| 12 | І прийшли ученики його, і взяли тїло, й поховали його, й прийшовши, сповістили Ісуса. |
| 13 | Почувши про се Ісус, поплив звідтіля човном у пустиню сам один; і почувши народ, пійшов слїдом за Ним пішки з городів. |
| 14 | І, вийшовши Ісус, побачив багато народу, й жалкував над ними, й сцїлив недужих їх. |
| 15 | Як же настав вечір, приступили до Него ученики Його, говорячи: Тут пустиня, і час уже минув; відошли народ, нехай іде в села, та накупить харчі собі. |
| 16 | Ісус же рече їм: Не треба їм ійти; дайте ви їм їсти. |
| 17 | Вони ж кажуть Йому: Не маємо тут, як тільки пять хлїбів та дві риби. |
| 18 | Він же рече: Принесїть менї їх сюди. |
| 19 | І звелїв народові посїдати на траві, і, взявши пять хлїбів та дві риби, й поглянувши на небо, поблагословив, і, ламлючи, подавав хлїби ученикам, а ученики людям. |
| 20 | І їли вони всї, й понаїдались; і назбирали окрушин, що позоставались, дванайцять повних кошів. |
| 21 | А тих, що їли, було тисяч із пять чоловіка, опріч жінок та дїтей. |
| 22 | І примусив зараз Ісус учеників своїх увійти в човен, і плисти поперед Него на той бік, поки Він одпустить народ. |
| 23 | А відпустивши народ, зійшов на гору самотою молитись; і як настав вечір, був там один. |
| 24 | Човен же був уже серед моря, і било його филями; бо вітер був противний. |
| 25 | У четверту ж сторожу ночи, прийшов до них Ісус, ідучи по морю. |
| 26 | І побачивши ученики, що Він іде по морю, стрівожились, кажучи, що се мара, й кричали з переляку. |
| 27 | Ісус же заговорив зараз до них, глаголючи: Спокойте ся: се я: не лякайтесь. |
| 28 | Петр же, озвавшись, каже до Него: Господи, коли се Ти, звели менї йти до Тебе по водї. |
| 29 | Він же рече: Іди. І вийшов Петр із човна, й пійшов по водї, щоб ійти до Ісуса. |
| 30 | Та, бачивши сильний вітер, злякавсь, і, почавши тонути, кричав, говорячи: Господи, спаси мене. |
| 31 | Ісус же простяг зараз руку, вхопив його, й рече до него: Маловіре, чого всумнив ся єси? |
| 32 | І як увійшли вони в човен, утих вітер. |
| 33 | А ті, що були в човнї, приступивши, поклонились Йому, кажучи: Істино Божий Син єси. |
| 34 | І, попливши, прибули вони в землю Генисарецьку. |
| 35 | І познавши Його тамешні люде, послали по всїй тій околицї, і приводили до Него всїх недужих; |
| 36 | і благали Його, щоб тільки приторкнутись їм до краю одежі Його; й скільки їх доторкувалось, одужували. |
