| 1 | Поприходили також Фарисеї та Садукеї й, спокушуючи Його, бажали від Него, щоб показав їм ознаку з неба. |
| 2 | Він же, озвавшись, рече їм: Як настане вечір, ви говорите: Погода, бо червонїє небо. |
| 3 | А вранцї: Сьогоднї непогідь, бо небо червонїє та хмарить ся. Лицеміри, лице неба вмієте познавати, а ознак часу не можете? |
| 4 | Кодло лукаве та перелюбне ознаки шукає; а ознака не дасть ся йому, хиба тільки ознака Йони пророка. І, покинувши їх, пійшов. |
| 5 | Та ученики Його, перепливши на той бік, забули взяти хлїба. |
| 6 | Ісус же рече до них: Гледїть, остерегайтесь квасу Фарисейського та Садукейського. |
| 7 | Вони ж міркували собі, кажучи: Се, що не взяли ми хлїба. |
| 8 | Постерігши ж се Ісус, рече до них: Що ви міркуєте собі, маловіри, що хлїба не взяли? |
| 9 | Хиба ще не зрозуміли, та й не памятаєте пяти хлїбів пятьом тисячам, і скільки кошів набрали? |
| 10 | анї семи хлїбів чотирьом тисячам, і скільки кошів набрали? |
| 11 | Як се не розумієте, що не про хлїб я казав вам, остерегатись квасу Фарисейського та Садукейського? |
| 12 | Тодї зрозуміли, що не казав остерегатись квасу хлїбного, а науки Фарисейської та Садукейської. |
| 13 | Як же прийшов Ісус у сторони Кесариї Филипової, то питав учеників своїх, глаголючи: За кого мають люде мене, Сина чоловічого? |
| 14 | Вони ж сказали: Одні за Йоана Хрестителя, другі за Ілию, инші ж за Єремію або одного з пророків. |
| 15 | Рече до них: Ви ж як кажете? хто я? |
| 16 | Озвавшись Симон Петр, каже: Ти єси Христос, Син Бога живого. |
| 17 | І озвавшись Ісус, рече до него: Блажен єси, Симоне, сину Йонин, бо тїло й кров не відкрила тобі сього, а Отець мій, що на небі. |
| 18 | Скажу ж і я тобі: Що ти єси Петр, і на сьому каменї збудую церкву мою, і ворота пекольні не подужають її. |
| 19 | І дам я тобі ключі царства небесного; й що звяжеш на землї, буде звязане на небі; а що розвяжеш на землї, буде розвязане на небі. |
| 20 | Тодї наказав ученикам своїм, щоб не казали нїкому, що Він Ісус Христос. |
| 21 | З того часу почав Ісус виявляти ученикам своїм, що мусить ійти в Єрусалим, і багато терпіти од старших, та архиєреїв, та письменників, і бути вбитим, і встати третього дня. |
| 22 | І взявши Його Петр, почав докоряти Йому, кажучи: Пожаль ся себе, Господи; нехай се не станеть ся Тобі. |
| 23 | Він же обернувсь і рече до Петра: Геть від мене, сатано! ти блазниш мене, бо не гадаєш про Боже, а про чоловіче. |
| 24 | Рече тодї Ісус ученикам своїм: Коли хто хоче йти слїдом за мною, нехай відречеть ся себе самого, й візьме хрест свій, та й іде слїдом за мною. |
| 25 | Хто бо хоче спасти душу свою, той погубить її; хто ж погубить душу свою ради мене, знайде її. |
| 26 | Що бо за користь чоловікові, хоч би сьвїт увесь здобув, а душу свою занапастив? або що дасть чоловік у замін за душу свою? |
| 27 | Прийде бо Син чоловічий у славі Отця свого з ангелами своїми; й тодї віддасть кожному по дїлам його. |
| 28 | Істино глаголю вам: Єсть деякі між стоячими тут, що не вкусять смерти, аж поки побачять Сина чоловічого, грядущого в царстві своїм. |
