| 1 | А через шість день бере Ісус Петра, Якова, та Йоана брата його, й веде їх на гору високу окроме, |
| 2 | й переобразивсь перед ними: й сияло лице Його як сонце, а одежа Його стала біла, як сьвітло. |
| 3 | Коли се явивсь їм Мойсей та Ілия, розмовляючи з Ним. |
| 4 | Озвав ся ж Петр, і рече до Ісуса: Господи, добре нам тут бути: коли хочеш, зробимо тут три намети: один Тобі, один Мойсейові, а один Ілиї. |
| 5 | Ще він говорив, аж ось ясна хмара отїнила їх, і ось голос із хмари глаголючий: Се Син мій любий, що я Його вподобав; Його слухайте. |
| 6 | Зачувши се ученики, припали лицем до землї, й полякались вельми. |
| 7 | І прийшовши Ісус, торкнув їх, і рече: Устаньте й не лякайтесь. |
| 8 | Вони ж, знявши очі свої, не бачили нїкого, тільки одного Ісуса. |
| 9 | І, як сходили вони з гори, наказав їм Ісус, глаголючи: Не кажіть нїкому про сю із'яву, аж поки Син чоловічий устане з мертвих. |
| 10 | І питали в Него ученики Його, кажучи: Що ж се кажуть письменники, що Ілия мусить прийти попереду? |
| 11 | Ісус же, озвавшись, рече їм: Ілия прийде попереду, і налагодить усе. |
| 12 | Я ж глаголю вам: Що Ілия вже прийшов, та й не познали його, а зробили на йому, що схотїли. Так і Син чоловічий терпіти ме від них. |
| 13 | Тодї зрозуміли ученики, що глаголав їм про Йоана Хрестителя. |
| 14 | І, як прийшли вони до народу, приступив до Него чоловік, припавши Йому до ніг і говорячи: |
| 15 | Господи, помилуй мого сина; він бо місячник, і тяжко мучить ся: почасту бо падає в огонь, і почасту в воду. |
| 16 | І привів я його до учеників Твоїх, та й не змогли вони сцїлити його. |
| 17 | Озвав ся ж Ісус і рече: О кодло невірне та розвратне! Доки буду з вами? доки терпіти му вас? Приведїть менї його сюди. |
| 18 | І погрозив йому Ісус і вийшов з него диявол, і одужав хлопець з того часу. |
| 19 | Приступивши тодї ученики до Ісуса, сказали на самотї: Чом не змогли ми вигнати його? |
| 20 | Ісус же рече їм: Через невіру вашу, істино бо глаголю вам: Коли б ви мали віри з зерно горчицї, то сказали б оцїй горі: Перейди звідсїля туди; то й перейде; й нїчого не буде неможливого вам. |
| 21 | Се ж кодло не виходить, як тільки молитвою та постом. |
| 22 | Як же пробували вони в Галилеї, рече до них Ісус: Син чоловічий буде виданий у руки людям; |
| 23 | і вбють Його, а третього дня Він устане. І засуміли вони вельми. |
| 24 | Як же прийшли в Капернаум, приступили ті, що данину збирали, до Петра, й казали: Чи не дасть ваш учитель данини? |
| 25 | Каже: Так. І як увійшов у господу, попередив його Ісус, глаголючи: Що ти думаєш, Симоне? з кого земні царі збирають данину? з своїх синів, чи з чужих? |
| 26 | Каже до Него Петр: Із чужих. Рече йому Ісус: То сини вільні. |
| 27 | Тільки ж, щоб не блазнити нам їх, ійди до моря, та закинь удку, й першу рибу, що піймаєть ся, візьми й, роззявивши їй рот, знайдеш статира; взявши його, дай їм за мене й за себе. |
