| 1 | Рече тодї Ісус до народу, та до учеників своїх, |
| 2 | глаголючи: На Мойсейових сїдалищах посїдали письменники та Фарисеї. |
| 3 | Тим усе, що скажуть вам держати, держіть і робіть; по дїлам же їх не робіть: говорять бо, й не роблять. |
| 4 | Вяжуть бо тяжкі оберемки, що важко носити, й кладуть людям на плечі; самі ж і пальцем своїм не хочуть двигнути їх. |
| 5 | Усї ж дїла свої роблять, щоб бачили їх люде: ширять филактериї свої, й побільшують поли в одежі своїй, |
| 6 | і люблять перші місця на бенкетах, і перші сїдання по школах, |
| 7 | і витання на торгах, і щоб звали їх люде: Учителю, учителю. |
| 8 | Ви ж не зовіть ся учителями, один бо ваш учитель - Христос; усї ж ви брати. |
| 9 | І отця не звіть собі на землї, один бо Отець у вас, що на небі. |
| 10 | І не звіть ся наставниками, один бо в вас наставник - Христос. |
| 11 | Більший же між вами нехай буде вам слугою. |
| 12 | Хто ж нести меть ся вгору, принизить ся, а хто принизить ся, пійде вгору. |
| 13 | Горе ж вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що зачиняєте царство небесне перед людьми; ви бо не входите, й тих, що входять, не пускаєте ввійти. |
| 14 | Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що жерете доми вдовиць, й задля виду довго молитесь; тим ще тяжчий приймете осуд. |
| 15 | Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що проходите море й землю, щоб зробити одного нововірця, і коли станеть ся, робите його сином пекла, удвоє гіршим вас. |
| 16 | Горе вам, проводирі слїпі, що кажете: Хто клясти меть ся церквою, нїчого; хто ж покленеть ся золотом церковним, винуватий! |
| 17 | Дурні й слїпі: що бо більше: золото, чи церква, що осьвячує золото? |
| 18 | І: Хто клясти меть ся жертівнею, нїчого; хто ж покленеть ся даром, що на нїй, винуватий. |
| 19 | Дурні й слїпі: що бо більше: дар, чи жертівня, що осьвячує дар? |
| 20 | Оце ж, хто кленеть ся жертівнею, кленеть ся нею і всїм, що зверху неї. |
| 21 | І хто кленеть ся церквою, кленеть ся нею й тим, що живе в нїй. |
| 22 | І хто кленеть ся небом, кленеть ся престолом Божим і тим, хто сидить на нїм. |
| 23 | Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що даєте десятину з мяти, й кропу, й кмину, а залишили важнїще в законї: суд, і милость, і віру. Се повинні були робити, да й того не залишати. |
| 24 | Проводирі слїпі, що відцїджуєте комара, верблюда ж глитаєте. |
| 25 | Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що очищаєте зверху чашу й блюдо, у серединї ж повні вони здирства та неправди. |
| 26 | Фарисею слїпий, очисти перш середину чаші й блюда, щоб і верх їх став ся чистий. |
| 27 | Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що подобитесь гробам побіляним, що зверху являють ся гарними, в серединї ж повні кісток мертвих і всякої нечисти. |
| 28 | Так і ви зверху являєтесь людям праведні, в серединї ж повні лицемірства та беззаконня. |
| 29 | Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що будуєте гроби пророків та украшаєте памятники праведників, |
| 30 | і мовляєте: Коли б ми були за часів батьків наших, не були б спільниками їх у крові пророків. |
| 31 | Сим же сьвідкуєте самі на себе, що ви сини тих, що вбивали пророків. |
| 32 | І ви доповнюйте міру батьків ваших. |
| 33 | Змії, кодло гадюче, як утїчете від суду пекольного? |
| 34 | Тим же то ось я посилаю до вас пророків, і мудрцїв, і письменників, і одних з них повбиваєте та порозпинаєте, а инших бити мете по школах ваших, та гонити мете від города в город: |
| 35 | щоб упала на вас уся кров праведна, пролита на землї від крові Авеля праведного до крові Захарії, сина Варахіїного, що вбили ви між церквою й жертівнею. |
| 36 | Істино глаголю вам: Все те прийде на кодло се. |
| 37 | Єрусалиме, Єрусалиме, що повбивав єси пророків, і покаменував посланих до тебе! скільки раз хотїв я зібрати дїтей твоїх, як курка збирає курчат своїх під крила, й не схотїли! |
| 38 | Оце ж оставляєть ся вам дом ваш пустий. |
| 39 | Глаголю бо вам: Не побачите мене від нинї, аж поки скажете: Благословен грядущий в імя Господнє! |
