| 1 | Тодї повів Ісуса дух у пустиню на спокусу дияволську. |
| 2 | І постив він сорок днїв і сорок ночей, потім забажав їсти. |
| 3 | І прийшовши спокусник до Него, каже: Коли ти Син Божий, звели сим камінням зробитись хлїбом. |
| 4 | Він же, озвавшись, сказав: Писано: Не самим хлїбом жити ме чоловік, а кожним словом, що виходить із уст Божих. |
| 5 | Тодї диявол бере Його в сьвятий город, і ставить Його на церковнім крилї, |
| 6 | і каже до Него: Коли ти Син Божий, кинь ся вниз, писано бо: Що накаже про Тебе ангелам своїм, і на руках понесуть Тебе, щоб не вдаривсь часом об камїнь ногою Твоєю. |
| 7 | Рече йому Ісус: Писано знов: Не спокушуй Господа Бога твого. |
| 8 | Знов бере Його диявол на гору височенну, й показує Йому всї царства на сьвітї й славу їх; |
| 9 | і каже до Него: Оце все дам тобі, коли, припавши, поклониш ся менї. |
| 10 | Рече тодї йому Ісус: Геть від мене, сатано! писано бо: Господу Богу твоєму кланяти меш ся, і Йому одному служити меш. |
| 11 | Зоставив тодї Його диявол, і ось ангели приступили й служили Йому. |
| 12 | Як же почув Ісус, що Йоана видано, то перейшов у Галилею; |
| 13 | і, покинувши Назарет, пійшов і пробував у Капернаумі, що при морю, у гряницях Завулона та Нефталима: |
| 14 | щоб справдилось слово Ісаїї пророка, глаголючого: |
| 15 | Земля Завулон і земля Нефталим, на морському шляху, за Йорданом, Галилея поганська; |
| 16 | люде сидячі в темряві побачили сьвітло велике, й тим, що сидять у країнї й тїнї смертній, засяло сьвітло. |
| 17 | З того часу почав Ісус проповідувати й глаголати: Покайтесь, наближилось бо царство небесне. |
| 18 | І, йдучи Ісус попри море Галилейське, побачив двох братів, Симона, званого Петром, та Андрея, брата його, що закидали невід у море; були бо рибалки. |
| 19 | І промовив до них: Ідїть за мною, то зроблю вас ловцями людськими. |
| 20 | Вони ж зараз, покинувши неводи свої, пійшли слїдом за Ним. |
| 21 | І, йдучи звідтіля, побачив инших двох братів, Якова Зеведеєвого та Йоана, брата його, у човнї з Зеведеєм, батьком їх, як налагоджували неводи свої; і покликав їх. |
| 22 | Вони ж зараз, покинувши човен і батька свого, пійшли слїдом за Ним. |
| 23 | І ходив Ісус по всїй Галилеї, навчаючи по школах їх, і проповідуючи євангелию царства, та сцїляючи всякий недуг і всякі болестї поміж людьми. |
| 24 | І розійшлась чутка про Него по всїй Сирщинї; й приводжено до Него всїх недужнїх, що болїли всякими болещами та муками, й біснуватих, і місячників, і розслаблених; і сцїляв їх. |
| 25 | І йшло за Ним пребагато народу з Галилеї, й з Десятиграду, й з Єрусалиму, й з Юдеї, й зза Йордану. |
