| 1 | Не судїть, щоб вас не суджено. |
| 2 | Бо яким судом судите, вас судити муть; і якою мірою міряєте, вам одміряєть ся. |
| 3 | Чого ж дивиш ся на порошину в оцї брата твого, у своєму ж оцї полїна не чуєш? |
| 4 | Або, як скажеш ти братові твоєму: Дай я вийму порошину тобі з ока, а он у тебе самого полїно в оцї? |
| 5 | Лицеміре, перш вийми в себе самого з ока ломаку; тодї добре бачити меш, як вийняти братові твоєму з ока порошину. |
| 6 | Не давайте сьвятого собакам, і не кидайте ваших перел перед свинями, щоб не потоптали їх ногами своїми й, обернувшись, не порвали вас. |
| 7 | Просїть, то й дасть ся вам; шукайте, то й знайдете; стукайте, то й відчинить ся вам: |
| 8 | кожен бо, хто просить, одержує; і хто шукає, знаходить; і хто стукає, тому відчиняють. |
| 9 | Або, чи є між вами така людина, що в неї син попросить хлїба, а вона подала б йому каменя? |
| 10 | або коли попросить риби, а вона подала б йому гадюку? |
| 11 | Коли ж ви, бувши лихими, умієте давати добрі дари дїтям вашим, то чи не більше ж давати ме все добре Отець ваш, що на небі, тим, хто просить у Него? |
| 12 | Оце ж, усе, що бажаєте, щоб робили вам люде, так і ви робіть їм; се бо єсть закон і пророки. |
| 13 | Увіходьте вузкими дверима, бо широкі ті двері й розлога та дорога, що веде до погибелї, й багацько таких, що ними входять: |
| 14 | вузкі бо ті двері, й тїсна та дорога, що веде до життя, і мало таких, що їх знаходять. |
| 15 | Остерегайтесь лжепророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а в серединї вони вовки хижі. |
| 16 | Познаєте їх по овощам їх. Чи збирають виноград із тернини, або фиґи з бодяків? |
| 17 | Так усяке добре дерево родить овощ добрий, а пусте дерево родить овощ лихий. |
| 18 | Не може добре дерево родити лихого овощу, анї пусте дерево родити овощу доброго. |
| 19 | Усяке дерево, що не родить доброго овощу, рубають і кидають ув огонь. |
| 20 | Оце ж по овощам їх познаєте їх. |
| 21 | Не кожен, хто говорить до мене: Господи, Господи! увійде в царство небесне, а той, хто чинить волю Отця мого, що на небі. |
| 22 | Многі казати муть до мене того дня: Господи, Господи, чи не в твоє ж імя ми пророкували? й не твоїм імям біси виганяли? й не твоїм імям великі чудеса робили? |
| 23 | І промовлю тодї до них: Нїколи я вас не знав; ійдїть од мене, ви, що чините беззаконнє. |
| 24 | Оттим же, всякий, хто слухає сї слова мої й чинить їх, того уподоблю я чоловікові мудрому, що збудував свій будинок на каменї; |
| 25 | і полили дощі, й надійшла повідь і забуяли вітри, й наперли на той будинок; та й не впав він; бо основано його на каменї. |
| 26 | А всякий, хто слухає сї слова мої, та й не чинить їх, уподобить ся чоловікові необачному, що збудував свій будинок на піску; |
| 27 | і полили дощі, й надійшла повідь, і забуяли вітри, й наперли на той будинок; і впав він, і велика була руїна його. |
| 28 | І сталось, як скінчив Ісус оцї слова, дивувавсь народ наукою Його: |
| 29 | бо Він їх навчав, яко маючий власть, а не як письменники. |
