| 1 | І, як виходив з церкви, каже Йому один з учеників Його: Учителю, дивись, яке каміннє і яка будівля. |
| 2 | А Ісус, озвавшись, рече йому: Чи бачиш сю велику будівлю? не зоставить ся тут камінь на каменї, щоб не зруйновано. |
| 3 | А як сидїв на горі Оливній, навпроти церкви, питали Його на самотї Петр, та Яков, та Йоан, та Андрей: |
| 4 | Скажи нам, коли се буде, й яка ознака, коли має все те скінчитись? |
| 5 | Ісус же, озвавшись до них, почав глаголати: Остерегайтесь, щоб хто вас не звів. |
| 6 | Багато бо приходити муть в імя моє, говорячи, що се я, і многих зведуть. |
| 7 | Як же чути мете про войни та про слухи воєн, не трівожтесь: мусить бо стати ся; та ще не конець. |
| 8 | Устане бо нарід на нарід і царство на царство, й буде трус по місцях і буде голоднеча та буча: се почин горя. |
| 9 | Ви ж самі остерегайтесь: видавати муть бо вас у ради, й по школах будете биті, і перед воїводи та царі ставлені задля мене, на сьвідкуваннє їм. |
| 10 | І між усїма народами мусить перше проповідатись євангелия. |
| 11 | Як же вести муть вас, видаючи, не дбайте заздалегідь, що казати мете, анї надумуйтесь, а, що дасть ся вам тієї години, те й промовляйте: не ви бо промовляєте, а Дух сьвятий. |
| 12 | Видавати ме ж брат брата на смерть, і батько дитину; і вставати муть дїти на родителїв, та й убивати муть їх. |
| 13 | І ненавидїти муть вас усї задля імя мого; хто ж витерпить до останку, той спасеть ся. |
| 14 | Як же побачите гидоту спустїння, що сказав Даниїл пророк, стоячу, де не слїд (хто читає, нехай розуміє), тодї хто в Юдеї, нехай втїкає на гори; |
| 15 | хто ж на криші, нехай не злазить у хату, анї ввіходить узяти що з хати своєї; |
| 16 | і хто в полї, нехай не вертаєть ся назад узяти одежу свою. |
| 17 | Горе ж важким і годуючим під той час! |
| 18 | Молїть ся ж, щоб не довелось утїкати вам зимою. |
| 19 | Будуть бо днї тиї горе, якого не було від почину творення, як творив Бог, до сього часу, й не буде. |
| 20 | І коли б Господь не вкоротив днїв, то не спасло ся б жадне тїло; та задля вибраних, що вибрав їх, укоротить днї. |
| 21 | І, тодї коли хто вам скаже: Дивись, ось Христос, або: Дивись, он; не йміть віри. |
| 22 | Постануть бо лжехристи і лжепророки, й давати муть ознаки та дива, щоб звести, коли можна, й вибраних. |
| 23 | Ви ж гледїть: ось я наперед сказав вам усе. |
| 24 | Тільки ж у ті днї, після горя того, сонце померкне, й місяць не давати ме сьвітла свого, |
| 25 | і зорі з неба падати муть, і сили, що на небесах, захитають ся. |
| 26 | І тодї побачять Сина чоловічого, грядущого на хмарах, з силою великою і славою. |
| 27 | І тодї пішле ангели свої, і позбирає вибраних своїх од чотирох вітрів, од кінця землї до кінця неба. |
| 28 | Від смоківницї ж возьміть собі приклад: Коли все віттє її мягке стане та пустить листє, знайте, що близько лїто. |
| 29 | Так і ви: як побачите, що се стало ся, знайте, що близько, під дверима. |
| 30 | Істино глаголю вам: Що не перейде рід сей, доки все це станеть ся. |
| 31 | Небо й земля перейдуть, слова ж мої не перейдуть. |
| 32 | Про день же той і годину нїхто не знає, нї ангели, що на небі, нї Син, тільки Отець. |
| 33 | Гледїть, пильнуйте й молїть ся; не знаєте бо, коли пора. |
| 34 | Як чоловік, що відїжджає, зоставивши господу свою і давши слугам своїм власть, і кожному дїло його, а воротареві звелїв, щоб пильнував. |
| 35 | Оце ж пильнуйте: (не знаєте бо, коли пан господи прийде, увечері, чи опівночі, чи в півнї, чи вранцї;) |
| 36 | щоб, прийшовши несподївано, не знайшов вас сплячих. |
| 37 | Що ж я вам глаголю, усїм глаголю: Пильнуйте. |
