| 1 | І знов увійшов у Капернаум через кілька днїв; і розголошено, що Він у господї. |
| 2 | І зараз назбиралось багато, так що не було місця анї перед дверима. І проповідував Він їм слово. |
| 3 | І приходять до Него, несучи розслабленого; несло його четверо. |
| 4 | І, не можучи приступити до Него за народом, розкрили стелю, де був; і, проламавши, спустили ліжко, на котрому лежав розслаблений. |
| 5 | Бачивши ж Ісус віру їх, рече до розслабленого: Сину, оставляють ся тобі гріхи твої. |
| 6 | Були ж деякі з письменників, що там сидїли, і казали в серцях своїх: |
| 7 | Що за хулу сей так говорить? хто може оставляти гріхи, як тільки один Бог? |
| 8 | І зараз, постерігши Ісус духом своїм, що так мислять собі, рече до них: На що се кажете в серцях ваших? |
| 9 | Що легше? сказати розслабленому: Оставляють ся тобі гріхи твої, або сказати: Устань, і візьми постїль твою, та й ходи. |
| 10 | От же, щоб ви знали, що Син чоловічий має власть оставляти на землї гріхи (рече до розслабленого:) |
| 11 | Тобі глаголю: Устань, і візьми постїль твою, та й іди до дому твого. |
| 12 | І встав зараз, і взявши постїль, вийшов перед усїма; так що здивувались усї, і прославляли Бога, говорячи: Що нїколи такого не бачили. |
| 13 | І вийшов знов над море; а ввесь народ пійшов до Него, й навчав їх. |
| 14 | І, йдучи мимо, побачив Левію Алфеєвого, сидячого на митницї, і рече йому: Йди слїдом за мною. І, вставши, пійшов слїдом за Ним. |
| 15 | І сталось, як сидїв Він за столом у господї в него, посїдало з Ісусом і учениками Його й багато митників та грішників; було бо їх багато, і йшли слїдом за Ним. |
| 16 | І бачивши письменники та Фарисеї, що Він їсть із митниками та грішниками, казали до учеників Його: Як се, що Він з митниками та грішниками їсть і пє? |
| 17 | І почувши Ісус, рече до них: Не треба здоровим лїкаря, а недужим. Не прийшов я звати праведників, а грішників до покаяння. |
| 18 | А були ученики Йоанові та Фарисейські постниками; й приходять і кажуть Йому: Чого ученики Йоанові та Фарисейські постять, Твої ж ученики не постять? |
| 19 | І рече їм Ісус: Чи можуть синове весїльні постити, як жених з ними? Доки мають із собою жениха, не можуть постити. |
| 20 | Прийдуть же днї, коли візьметься від них жених, і тодї постити муть в ті днї. |
| 21 | І нїхто не пришиває латки з нової тканини до старої одежини, ато нова латка урве старого, й гірша буде дїрка. |
| 22 | І нїхто не наливає нового вина в старі бурдюки, ато нове вино порозриває бурдюки, й вино витече й бурдюки пропадуть; нове ж вино в нові бурдюки наливати. |
| 23 | І довелось переходити Йому в суботу через засїви; й почали ученики Його дорогу верстати, рвучи колоссє. |
| 24 | І казали до Него Фарисеї: Дивись, чого вони роблять у суботу, що не годить ся? |
| 25 | А Він рече до них: Чи нїколи не читали ви, що зробив Давид, як був у нуждї і голодував він і ті, що були з ним? |
| 26 | Як увійшов він у Божий дом за Авиятара архиєрея, та й їв хлїби показнї, що не годилось їсти, як тільки священикам, і дав і тим, що були з ним? |
| 27 | І рече до них: Субота ради чоловіка постала, не чоловік задля суботи. |
| 28 | Тим Син чоловічий - Господь і суботи. |
