| 1 | У починї було Слово, й Слово було в Бога, й Бог було Слово. |
| 2 | Воно було в починї у Бога. |
| 3 | Все Ним стало ся; і без Него не стало ся нїщо, що стало ся. |
| 4 | У Йому життє було: й життє було сьвітлом людям. |
| 5 | І сьвітло у темряві сьвітить, і темрява Його не обняла. |
| 6 | Був чоловік посланий від Бога, ймя йому Йоан. |
| 7 | Сей прийшов на сьвідкуваннє, щоб сьвідкувати про сьвітло, щоб усї вірували через него. |
| 8 | Не був він сьвітло, а щоб сьвідкувати про сьвітло. |
| 9 | Було сьвітло правдиве, що просьвічує кожного чоловіка, що приходить на сьвіт. |
| 10 | На сьвітї був, і сьвіт Ним настав, і сьвіт Його не пізнав. |
| 11 | У своє прийшов, і свої не прийняли Його. |
| 12 | Которі ж прийняли Його, дав їм власть дїтьми Божими стати ся, що вірують в імя Його: |
| 13 | що не від крові, нї від хотїння тїлесного, нї від хотїння мужеського, а від Бога родили ся. |
| 14 | І Слово тїлом стало ся, і пробувало між нами (й бачили ми славу Його, славу, яко Єдинородного від Отця), повне благодати і правди. |
| 15 | Йоан сьвідкує про Него, й покликував, глаголючи: Се той, про кого казав я: За мною грядущий поперед мене був; бо перш мене був. |
| 16 | І з повноти Його ми всї прийняли й благодать за благодать. |
| 17 | Бо закон через Мойсея даний був; благодать і правда через Ісуса Христа стала ся. |
| 18 | Бога нїхто не бачив нїколи; єдинородний Син, що в лонї Отця, той вияснив. |
| 19 | І се сьвідченнє Йоанове, як післали Жиди з Єрусалиму священиків та левитів, щоб спитали Його: Хто ти єси? |
| 20 | І визнав, і не відпер ся; а визнав: Що я не Христос. |
| 21 | І питали його: Що ж? Ілия єси ти? І рече: Нї. Пророк єси ти? І відказав: Нї. |
| 22 | Казали ж йому: Хто ж єси? щоб нам одповідь дати тим, що післали нас. Що кажеш про себе? |
| 23 | Рече: Я голос покликуючого в пустинї: Випростайте дорогу Господню, як глаголав Ісаїя пророк. |
| 24 | А послані були з Фарисеїв. |
| 25 | І питали вони його, й казали йому: Чого ж хрестиш, коли ти не Христос, нї Ілия, нї пророк. |
| 26 | Відказав їм Йоан, глаголючи: Я хрещу вас водою; серед вас же стоїть, котрого ви не знаєте: |
| 27 | се за мною Грядущий, що поперед мене був; котрому я недостоєн розвязати ременя обувя Його. |
| 28 | Се в Витаварі стало ся, за Йорданом, де Йоан хрестив. |
| 29 | Назавтра бачить Йоан, що Ісус ійде до него, й рече: Ось Агнець Божий, що бере на себе гріхи сьвіта. |
| 30 | Се Той, про кого я казав: За мною гряде муж, що поперед мене був, бо перше мене був. |
| 31 | І я не знав Його, та, щоб явив ся Ізраїлеві, для того прийшов я, хрестячи водою. |
| 32 | І сьвідкував Йоан, глаголючи: Що бачив я Духа, злинувшого як голуб з неба, і став він над Ним. |
| 33 | І я не знав Його; та пославший мене хрестити водою, той менї глаголав: На кого побачиш, що Дух злине та стане над Ним, се той, що хрестить Духом сьвятим. |
| 34 | І бачив я, і сьвідкував, що се Син Божий. |
| 35 | Назавтра знов стояв Йоан і два з учеників його; |
| 36 | і, споглянувши на Ісуса йдучого, рече: ось Агнець Божий. |
| 37 | І чули його два ученики глаголючого, й пійшли слїдом за Ісусом. |
| 38 | І обернувшись Ісус та побачивши їх слїдом ідучих, рече їм: Чого шукаєте? Вони ж сказали Йому: Рави (що єсть перекладом: Учителю), де пробуваєш? |
| 39 | Рече їм: Ідїть і подивіть ся. Пійшли вони, та й бачили, де пробуває, і перебули в Него день той; було ж коло десятої години. |
| 40 | Один з двох, що чули від Йоана та й пійшли слїдом за ним, був Андрей, брат Симона Петра. |
| 41 | Він знаходить первий брата свого Симона, й каже йому: Знайшли ми Месию (що єсть перекладом: Христос). |
| 42 | І привів його до Ісуса. Поглянувши ж на него Ісус, рече: Ти єси Симон, син Йони; ти назвеш ся Кифа (що єсть перекладом: Петр). |
| 43 | Назавтра хотїв Ісус вийти в Галилею, і знаходить Филипа, й рече йому: Йди слїдом за мною. |
| 44 | Був же Филип із Витсаїди, з города Андреєвого та Петрового. |
| 45 | Знаходить Филип Натанаїла, й каже йому: Про кого писав Мойсей у законї й пророки, знайшли ми, Ісуса, сина Йосифового, що з Назарету. |
| 46 | І каже Натанаїл до него: З Назарету хиба може що добре бути? Каже йому Филип: Іди та й подивись! |
| 47 | Побачив Ісус Натанаїла, йдучого до Него, й рече про него: Ось справдї Ізраїлитянин, що в йому підступу нема. |
| 48 | Каже Йому Натанаїл: Звідкіля мене знаєш? Озвавсь Ісус і рече йому: Перш нїж Филип покликав тебе, як був єси під смоківницею, бачив я тебе. |
| 49 | Озвавсь Натанаїл і каже Йому: Рави, Ти єси Син Божий, Ти єси цар Ізраїлїв. |
| 50 | Озвавсь Ісус і рече йому: Що сказав тобі: Я бачив тебе під смоківницею, то й віруєш? Більше сього бачити меш. |
| 51 | І рече йому: Істино, істино глаголю вам: Від нинї бачити мете небо відкрите, а ангелів Божих, що сходять угору і вниз на Сина чоловічого. |
