| 1 | А третього дня було весїллє в Канї Галилейській; і була мати Ісусова там; |
| 2 | запрошено ж і Ісуса, й учеників Його на весїллє. |
| 3 | І, як не ставало вина, каже мати Ісусова до Него: Вина не мають. |
| 4 | Рече їй Ісус: Що менї й тобі, жено? ще не прийшла година моя. |
| 5 | Каже Його мати слугам: Що вам скаже, робіть. |
| 6 | Стояло ж там шість камяних водників про очищеннє Жидівське, що містили відер по два або по три. |
| 7 | Рече їм Ісус: Поналивайте водники водою. І поналивали їх аж по верх. |
| 8 | І рече їм: Черпайте тепер, та й несїть до старости. І понесли. |
| 9 | Як же покоштував староста води, що сталась вином (а не знав, звідкіля, слуги ж знали, що черпали воду), кличе жениха староста, |
| 10 | і каже йому: Кожен чоловік перш добре вино ставить, а як підопють, тодї гірше; ти ж додержав добре вино аж досї. |
| 11 | Сей почин ознак зробив Ісус у Канї Галилейській, і показав славу свою; і вірували в Него ученики Його. |
| 12 | Після сього пійшов у Капернаум, Він і мати Його, й брати Його, й ученики Його; і там пробували небагато днїв. |
| 13 | А була близько пасха у Жидів, і пійшов у Єрусалим Ісус, |
| 14 | і знайшов у церкві продаючих воли, й вівцї, і голуби, й міняльників сидячих. |
| 15 | І, зробивши джгута з мотузків, повиганяв усїх із церкви, й вівцї й воли, а міняльникам порозсипав гроші, і столи поперевертав; |
| 16 | а тим, що голуби продавали, рече: Візьміть се звідсїля; не робіть дому Отця мого домом торговим. |
| 17 | Згадали ж ученики Його, що написано: Ревність дому твого з'їла мене. |
| 18 | Озвались тодї Жиди, й казали Йому: Що за знак покажеш нам, що се робиш? |
| 19 | Озвавсь Ісус і рече їм: Зруйнуйте сю церкву, й я за три днї підніму вам її. |
| 20 | Казали тодї Жиди: Сорок і шість років будовано церкву сю, а Ти в три днї піднімеш її? |
| 21 | Він же глаголав про церкву тїла свого. |
| 22 | Як же встав з мертвих, згадали ученики Його, що Він се глаголав їм; і вірували писанню і слову, що глаголав Ісус. |
| 23 | Як же був у Єрусалимі у пасху на сьвята, многі увірували в імя Його, побачивши чудеса Його, що робив. |
| 24 | Сам же Ісус не звіряв ся їм, тим що знав усїх: |
| 25 | бо не треба було Йому, щоб хто сьвідкував про чоловіка, бо Він знав, що було в чоловіку. |