| 1 | І ходив Ісус після сього по Галилеї; не хотїв бо по Юдеї ходити, що шукали Його Жиди вбити. |
| 2 | Було ж близько Жидівське сьвято кучок. |
| 3 | Казали ж до Него брати Його: Зійди звідсїля, та й іди в Юдею, щоб і ученики Твої видїли дїла Твої, що робиш. |
| 4 | Нїхто бо тайно нїчого не робить, шукаючи сам знаним бути. Коли таке робиш, то покажи себе сьвітові. |
| 5 | Бо й брати Його не вірували в Него. |
| 6 | Рече тодї їм Ісус: Пора моя ще не прийшла; ваша ж пора всякого часу готова. |
| 7 | Не може сьвіт ненавидїти вас, мене ж ненавидить; бо я сьвідкую про него, що дїла його лихі. |
| 8 | Ви йдїть на се сьвято; я ще не пійду на те сьвято, бо пора моя ще не сповнилась. |
| 9 | Се сказавши їм, зіставсь у Галилеї. |
| 10 | Як же пійшли брати Його, тодї й Він пійшов на сьвято, не явно, а якби потай. |
| 11 | Жиди ж шукали Його в сьвято, й казали: Де Він? |
| 12 | І було багато говірки про Него в народї: инші казали, що Він добрий; инші ж казали: Нї, а зводить народ. |
| 13 | Та нїхто явно не говорив про Него задля страху перед Жидами. |
| 14 | Як же було в половинї сьвята, ввійшов Ісус у церкву, та й навчав. |
| 15 | І дивувались Жиди, кажучи: Як Він писання знає, не вчившись? |
| 16 | Озвав ся до них Ісус і рече: Моя наука не єсть моя, а Пославшого мене. |
| 17 | Коли хто хоче волю Його чинити, знати ме про науку, чи від Бога вона, чи я від себе глаголю. |
| 18 | Хто від себе говорить, слави своєї шукає; хто ж шукає слави Пославшого Його, Той правдивий, і неправди нема в Йому. |
| 19 | Хиба не Мойсей дав вам закон? а нїхто з вас не чинить закону. Чого шукаєте мене вбити? |
| 20 | Озвавсь народ і каже: Біса маєш; хто шукає вбити Тебе? |
| 21 | Відказав Ісус і рече їм: Одно дїло зробив я, і всї дивуєтесь. |
| 22 | Мойсей дав вам обрізаннє (не, що від Мойсея воно, а від батьків); то й у суботу обрізуєте чоловіка. |
| 23 | Коли обрізаннє приймає чоловік у суботу, щоб не був зламаний закон Мойсеїв, чого на мене ремствуєте, що всього чоловіка уздоровив у суботу? |
| 24 | Не судїть по виду, а праведний суд судїть. |
| 25 | Казали тодї деякі з Єрусалимцїв: Чи не се Той, що шукають убити Його? |
| 26 | І ось явно говорить, і нїчого Йому не кажуть. Чи справдї не взнали князї, що Він справдї Христос? |
| 27 | Тільки ж ми Його знаємо, звідкіля Він; Христос же як прийде, нїхто не знати ме, звідкіля Він. |
| 28 | Покликне тодї в церкві Ісус, навчаючи й глаголючи: І мене знаєте, й знаєте, звідкіля я! а від себе не прийшов я, єсть же правдивий Пославший мене, котрого ви не знаєте. |
| 29 | Я ж знаю Його, бо я від Него; й Той мене післав. |
| 30 | Шукали тодї, щоб схопити Його, та нїхто не зняв на Него руки, бо ще не прийшла година Його. |
| 31 | Многі ж з народу увірували в Него, й казали: Що, як прийде Христос, чи більші сих ознак робити ме, які Сей зробив? |
| 32 | Почули Фарисеї, що народ поговорював таке про Него, й післали Фарисеї та архиєреї слуги, щоб схопили Його. |
| 33 | Рече їм тодї Ісус: Ще малий час я з вами, й пійду до Пославшого мене. |
| 34 | Шукати мете мене, та й не знайдете; й де я, ви не зможете прийти. |
| 35 | Казали тодї Жиди між собою: Куди Він хоче йти, що ми не знайдемо Його? Чи не між розсипаних Геленян хоче йти та навчати Геленян? |
| 36 | Що се за слово, що каже: Шукати мете мене, та й не знайдете? і: Де я, ви не можете прийти? |
| 37 | В останнїй же великий день сьвята став Ісус, та й покликнув, глаголючи: Коли хто жаждує, нехай прийде до мене, та й пє. |
| 38 | Хто вірує в мене, як рече писаннє, ріки води живої з черева його потечуть. |
| 39 | Се ж глаголав про Духа, що мають прийняти віруючі в Него; ще бо не був (на них) Дух сьвятий, бо Ісус ще не прославив ся. |
| 40 | Многі ж з народу, почувши се слово, сказали: Се справдї пророк, |
| 41 | инші казали: Чи з Галилеї ж Христу приходити? |
| 42 | Чи не глаголе ж писаннє, що з насїння Давидового й з Витлеєма села, де був Давид, Христос прийде? |
| 43 | Тодї повстало роздїленнє в народї через Него. |
| 44 | Деякі ж з них хотїли схопити Його; тільки ж нїхто не зняв на Него рук. |
| 45 | Прийшли тодї слуги до архиєреїв та Фарисеїв, і казали їм вони: Чом не привели Його? |
| 46 | Відказали слуги: Нїколи так не говорив чоловік, як Сей чоловік. |
| 47 | Відказали тодї їм Фарисеї: Чи й вас не зведено? |
| 48 | Хиба хто з князїв увірував у Него, або з Фарисеїв? |
| 49 | А сей народ, що не знає закону, проклятий. |
| 50 | Каже Никодим до них, котрий приходив у ночі до Него, бувши один з них: |
| 51 | Чи закон наш судить чоловіка, коли не вислухає його перше й не знає, що робить? |
| 52 | Озвались вони й казали йому: Чи й ти з Галилеї єси? Пошукай і подивись, що пророк з Галилеї не встає. |
| 53 | І пійшов кожен до дому свого. |
