| 1 | І, йдучи мимо, побачив чоловіка, слї- пого зроду. |
| 2 | І спитали в Него ученики Його, говорячи: Рави, хто згрішив: він, чи родителї його, що слїпим родив ся. |
| 3 | Відказав Ісус: Нї він не згрішив, нї родителї його, тільки щоб явились дїла Божі на йому. |
| 4 | Менї треба робити дїла Пославшого мене, поки дня: прийде ніч; тодї нїхто не зможе робити. |
| 5 | Доки я в сьвітї, я сьвітло сьвітові. |
| 6 | Се промовивши, плюнув на землю, і зробив грязиво з слини, та й помазав грязивом очі слїпому, |
| 7 | і рече йому: Іди, вмий ся в купелї Силоамській (що перекладом: Посланий). Пійшов же і вмивсь, та й прийшов видющий. |
| 8 | Сусїди ж, що видїли його перше, що був слїпий, казали: Чи се не той, що сидїв та просив? |
| 9 | Инші казали: Що се той; а другі: Що похожий на него. Він же каже: Що се я. |
| 10 | Сказали тодї йому: Як відкрились твої очі? |
| 11 | Відказав він, і каже: Чоловік, званий Ісус, зробив грязиво, й помазав мої очі, і рече менї: Іди до Силоамської купелї та вмий ся. Пійшовши ж і вмившись, прозрів я. |
| 12 | Сказали тодї йому: Де Він? Каже: Не знаю. |
| 13 | Приводять його до Фарисеїв, колись слїпого. |
| 14 | Була ж субота, як грязиво зробив Ісус, і відкрив його очі. |
| 15 | Знов же питали його Фарисеї, як прозрів. Він же казав їм: Грязиво положив на очі мої, а я вмивсь, та й бачу. |
| 16 | Казали тодї деякі з Фарисеїв: Сей чоловік не від Бога, бо суботи не хоронить. Инші казали: Як може чоловік грішний такі ознаки робити? І була незгода між ними. |
| 17 | Кажуть слїпому знов: Ти що кажеш про Него, що відкрив твої очі? Він же сказав: Що Він пророк. |
| 18 | Не увірували ж Жиди про него, що слїпим був і прозрів, аж доки покликали родителїв самого прозрівшого. |
| 19 | І питали їх, кажучи: Чи се син ваш, про котрого ви кажете, що слїпим родив ся? як же тепер бачить? |
| 20 | Відказали їм родителї його, й казали: Знаємо, що син наш, і що слїпим родив ся; |
| 21 | як же тепер бачить, не знаємо; або хто відкрив його очі, ми не знаємо. Він зріст має, його спитайте; сам про себе нехай говорить. |
| 22 | Се казали родителї його, бо боялись Жидів; уже бо постановили Жиди, щоб, коли хто Його визнає Христом, того вилучити із школи. |
| 23 | Тим родителї його казали: Що зріст має, його питайте. |
| 24 | Покликали тодї вдруге чоловіка, що був слїпим, і сказали йому: Дай славу Богу; ми знаємо, що чоловік сей грішний. |
| 25 | Озвав ся ж той, і сказав: Чи грішний, не знаю; одно знаю, що, слїпим бувши, тепер бачу. |
| 26 | Сказали ж йому знов: Що зробив тобі? як одкрив очі твої? |
| 27 | Відказав їм: Я сказав вам уже, й ви чули. Чого знов хочете чути? Хиба й ви хочете Його учениками бути? |
| 28 | Налаяли його тодї, і казали: Ти ученик Його, ми ж Мойсейові ученики. |
| 29 | Ми знаємо, що Мойсейові глаголав Бог; Сього ж не знаємо, звідкіля Він. |
| 30 | Озвавсь чоловік, і каже їм: Тим воно й дивно, що ви не знаєте, звідкіля Він, а відкрив очі мої. |
| 31 | Ми ж знаємо, що грішників Бог не слухає; хто ж побожний та волю Його чинить, того слухає. |
| 32 | Од віку не чувано, щоб одкрив хто очі зроду слїпому. |
| 33 | Коли б Сей не був від Бога, не міг би робити нїчого. |
| 34 | Озвались і казали йому: У гріхах ти родивсь увесь, і ти навчаєш нас? Та й вигнали його геть. |
| 35 | Почув Ісус, що вигнали його геть, і, знайшовши його, сказав йому: Ти віруєш у Сина Божого? |
| 36 | Озвав ся той, і сказав: Хто Він, Господи, щоб увірував я в Него? |
| 37 | Рече ж йому Ісус: І видїв єси Його, й хто говорить з тобою, се Він. |
| 38 | Він же каже: Вірую, Господи, та й поклонивсь Йому. |
| 39 | І рече Ісус: На суд я в сьвіт сей прийшов, щоб которі не бачять, почали бачити, й щоб которі бачять, слїпими робились. |
| 40 | І почули се деякі з Фарисеїв, що були з Ним, і казали Йому: То й ми слїпі? |
| 41 | Рече їм Ісус: Коли б слїпі були, не мали б гріха; тепер же кажете: Що бачимо; тим гріх ваш остаєть ся. |
