| 1 | Під той же час здвигнув цар Ірод руки, щоб мучити деяких із церкви. |
| 2 | Вбив же Якова, брата Йоанового, мечем, |
| 3 | а видївши, що се подобаєть ся Жидам, постановив схопити й Петра. (Були ж днї опрісноків.) |
| 4 | І схопивши його, посадив у темницю, передавши чотиром четверицям воїнів стерегти його, задумавши після пасхи вивести його перед народ. |
| 5 | Стережено ж Петра в темницї; церква ж без перестану молилась Богу за него. |
| 6 | Як же мав його вивести Ірод, спав тієї ночи Петр між двома воїнами, скований двома залїзами; а сторожі перед дверима стерегли темницї. |
| 7 | І ось ангел Господень став перед ним, і сьвітло засияло в будинку; торкнувши ж у бік Петра, підвів його, говорячи: Уставай боржій. І поспадали кайдани з рук його. |
| 8 | І рече ангел до него: Підпережись та підвяжи постоли твої. Зробив же так. І рече йому: Надїнь одежу твою, та йди за мною. |
| 9 | І, вийшовши, пійшов слїдом за ним, і не знав, що се правда, що сталось через ангела; думав же, що видїннє бачить. |
| 10 | Минувши ж перву сторожу й другу, прийшли до залїзних воріт, що вели в город, котрі самі собою відчинились їм; і вийшовши пройшли одну улицю, і зараз відступив ангел від него. |
| 11 | І, прийшовши Петр до себе, рече: Тепер знаю справдї, що післав Господь ангела свого, і вирвав мене з руки Іродової і від усього дожидання народу Жидівського. |
| 12 | І зміркувавши, прийшов до хати Мариї, матери Йоана, званого Марком, де многі зібрались і молились. |
| 13 | Як же постукав Петр у сїнешні двері, вийшла послухати дївчина, на ймя Рода; |
| 14 | і, пізнавши голос Петра, з радощів не відчинила дверей, а вбігши, сповістила, що Петр стоїть під дверима. |
| 15 | Вони ж сказали до неї: Збожеволїла єси. Вона ж таки говорила, що се так. Вони ж казали: Се ангел його. |
| 16 | Петр же не перестав стукати; відчинивши ж, увидїли його, та й здивувались. |
| 17 | Махнувши ж їм рукою, щоб мовчали, оповів їм, як Господь вивів його з темницї. Рече ж: Сповістїть Якова та братів про се. І, вийшовши, пійшов у друге місце. |
| 18 | Скоро ж настав день, зробивсь немалий переполох між воїнами, що стало ся з Петром. |
| 19 | Ірод же, пошукавши його, й не знайшовши, судив сторожів, та й звелїв покарати їх. І перейшовши з Юдеї в Кисарию, жив (там). |
| 20 | Лютував же Ірод на Тирян та на Сидонян. Прийшовши ж однодушно до него, й приєднавши Бласта, царського постельника, просили примирря; бо земля їх живилась од царської. |
| 21 | Призначеного ж дня Ірод, одігшись у царські шати і сївши на престолї, промовляв до них: |
| 22 | Народ же покликував: Голос Бога, а не чоловіка! |
| 23 | Зараз же поразив його ангел Господень за те, що не віддав слави Богу; і з'їли його черви, і вмер. |
| 24 | Слово ж Боже росло і множилось. |
| 25 | Варнава ж та Савло вернулись із Єрусалиму, сповнивши службу, і взявши з собою Йоана, званого Марком. |
