| 1 | Стало ся ж в Ікониї, увійшли вони вкупі в Жидівську школу, і промовляли так, що увірувало велике множество і Жидів і Єленян. |
| 2 | Невірні ж Жиди підіймали й озлобляли душі поган на братів. |
| 3 | Доволї ж часу пробували вони, одважно промовляючи про Господа, що сьвідкував словом благодати своєї, і давав, щоб ознаки та чудеса робились руками їх. |
| 4 | Та роздїлилась громада городська, і одні були з Жидами, а другі з апостолами. |
| 5 | Як же підняв ся заколот поган та Жидів з князями їх, щоб зневажати і покаменувати їх, |
| 6 | вони довідавшись, повтїкали в городи Ликаонські, Листру та Дервию, і в околицю, |
| 7 | і там благовіствували. |
| 8 | А один чоловік у Листрі сидїв нездужавши ногами, кривий бувши від утроби матери своєї, котрий нїколи не ходив. |
| 9 | Сей слухав, як Павел говорив; а той подививсь на него і, постерігши, що має віру, щоб одужати, |
| 10 | рече голосом великим: Стань просто на ноги твої. І підскочив і ходив. |
| 11 | Народ же, видївши, що зробив Павел, підняв голос свій, говорячи по ликаонськи: Боги, уподобившись людям, зійшли до нас. |
| 12 | Назвали ж Варнаву Зевесом, а Павла Гермесом; бо він був проводирем слова. |
| 13 | Жерець же (ідола) Зевеса, що був перед городом їх, привівши воли з вінками до воріт, хотїв зробити посьвят разом з народом. |
| 14 | Почувши ж апостоли Варнава та Павел, роздерли одежу свою, і вбігли, покликуючи, між народ, |
| 15 | і глаголали: Мужі, на що се робите? Ми такі ж люде, як ви; благовіствуємо вам, щоб від сих дурниць навернулись до Бога живого, що сотворив небо, і землю, і море, і все, що є в них. |
| 16 | Він у минувші часи попустив усїм поганам ходити дорогами їх. |
| 17 | Тільки ж не оставляв себе без сьвідчення, роблячи добро: даючи дощі з неба й пори вроджайні, та сповняючи їжею й радощами серця наші. |
| 18 | І, се говорячи, ледве впинили народ, щоб не приносили їм посьвяту. |
| 19 | Прийшли ж з Антиохиї та Ікониї Жиди, і наустивши народ, і вкаменувавши Павла, виволїкли геть з города, думаючи, що він умер. |
| 20 | Як же обступили його ученики, уставши ввійшов у город, а назавтра вийшов з Варнавою в Дервию. |
| 21 | І благовіствувавши городу сьому, і навчивши многих, вернулись вони в Листру, і Іконию, і Антиохию, |
| 22 | укріпляючи душі учеників, благаючи пробувати у вірі, і що многими муками треба нам увійти в царство Боже. |
| 23 | Рукоположивши ж їм пресвитерів по церквах і помолившись з постом, передали їх Господеві, в котрого увірували. |
| 24 | І, перейшовши Писидию, прийшли в Памфилию. |
| 25 | А глаголавши в Пергиї слово, прийшли в Аталию, |
| 26 | а з відсіля поплили в Антиохию, звідкіля були передані благодатї Божій на дїло, котре сповнили. |
| 27 | Прибувши ж та зібравши церкву, оповідали все, що зробив Бог з ними, і як Він відчинив поганам двері віри. |
| 28 | Пробували ж там час немалий з учениками. |
