| 1 | А як скінчив ся день пятидесятницї, були всї однодушно вкупі. |
| 2 | І роздав ся зразу гук із неба, мов би од віючого буйного вітру, й сповнив увесь дім, де вони сидїли. |
| 3 | І явились їм подїлені язики, нїби огняні, і сїв на кожному з них. |
| 4 | І сповнились усї Духом сьвятим, і почали розмовляти иншими мовами, як Дух давав їм промовляти. |
| 5 | Домували ж у Єрусалимі Жиди, люде побожні, з усякого народу під небом. |
| 6 | Як же роздав ся сей голос, зійшлось множество, і стрівожились, бо чув кожен, що вони говіркою їх розмовляють. |
| 7 | Здуміли ся ж усї і дивувались, говорячи один до одного: Чи не всї оце сї, що розмовляють, Галилейцї? |
| 8 | Як же се чуємо кожний власну говірку свою, в якій родились, |
| 9 | Парфяне, й Мидяне, й Єламити, й що домуємо в Мезопотамії, і в Юдеї, і Каппадокиї, і Понтї, і Азиї, |
| 10 | і Фригиї, і Памфилиї, й Єгиптї, і в сторонах Ливийських, що коло Киринеї, і захожі Римляне, й Жиди, і нововірцї, |
| 11 | Критяне й Араби, чуємо, що вони розмовляють нашими мовами про величчє Боже? |
| 12 | Здуміли ся ж усї, і в сумнїві казали один до одного: Що се має бути? |
| 13 | Инші ж, сьміючись, казали, що молодим вином повпивались. |
| 14 | Ставши ж Петр з одинайцятьма, зняв голос свій і промовив до них: Люде Юдейські, і всї жителї Єрусалимські, нехай се відомо вам буде, і вислухайте слово моє. |
| 15 | Сї бо не пяні, як думаєте, бо третя година дня. |
| 16 | А єсть се, що промовив пророк Йоіл: |
| 17 | І буде останнього дня, глаголе Бог, виллю я Духа мого на всяке тїло; й пророкувати муть сини ваші і дочки ваші, і молодцї ваші видїння бачити муть, і старшим вашим сни снити муть ся; |
| 18 | і на слуг моїх і на служниць моїх виллю в ті днї Духа мого, й пророкувати муть. |
| 19 | І дам чудеса вгорі на небі, і ознаки внизу на землї: кров і огонь і димову куряву. |
| 20 | Сонце обернеть ся в темряву, і місяць у кров, перш нїж прийде день Господень великий і славний. |
| 21 | І буде, що всякий, хто призивати ме ймя Господнє, то спасеть ся. |
| 22 | Мужі Ізраїлські, вислухайте сї слова: Ісуса Назорея, чоловіка, від Бога прославленого між вами силою, і чудесами, і ознаками, які робив через Него Бог серед вас, як і самі знаєте, |
| 23 | Сього, призначеного радою і провидїннєм Божим виданого, ви, взявши руками беззаконних, і пригвоздивши, вбили. |
| 24 | Котрого Бог воскресив, розвязавши болестї смерти; яко ж бо не було можливе вдержаним Йому бути від неї. |
| 25 | Давид бо глаголе про Него: Мав я Господа перед очима завсїди, бо Він по правицї в мене, щоб я не захитав ся. |
| 26 | Тим звеселилось серце моє, і зрадїв язик мій; ще ж і тїло моє оселить ся в надїї. |
| 27 | Бо не зоставиш душі моєї в пеклї, анї даси сьвятому Твоєму видїти зотлїння. |
| 28 | Обявив єси менї дороги життя; сповниш мене радощами перед лицем Твоїм. |
| 29 | Мужі брати, дайте говорити явно до вас про праотця Давида, що вмер і поховано його, і гріб його у нас до сього дня. |
| 30 | Бувши ж пророком і знавши, що клятьбою клявсь йому Бог, що з плоду поясницї його по тїлу підійме Христа сидїти на престолї його, |
| 31 | предвидївши, глаголав про воскресеннє Христове, що душа Його не зоставлена в пеклї, а тїло не видїло зотлїння. |
| 32 | Сього Ісуса воскресив Бог; Йому всї ми сьвідки. |
| 33 | Правицею ж Божою вознїсшись і обітуваннє сьвятого Духа прийнявши від Отця, злив се, що ви тепер бачите і чуєте. |
| 34 | Бо Давид не зійшов на небеса; глаголе ж сам: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене, |
| 35 | доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг Твоїх. |
| 36 | Твердо ж нехай знає ввесь дім Ізраїлїв, що Господом і Христом зробив Його Бог, сього Ісуса, котрого ви розпяли. |
| 37 | Почувши ж се, помякли серцем, і казали до Петра та до инших апостолів: Що ж робити нам, мужі брати? |
| 38 | Петр же рече до них: Покайтесь, і нехай охрестить ся кожен з вас в імя Ісуса Христа на оставленнє гріхів, і приймете дар сьвятого Духа. |
| 39 | Для вас бо обітниця, і для дїтей ваших, і для всїх далеких, скільки їх покличе Господь Бог ваш. |
| 40 | І иншими многими словами сьвідкував і напоминав, глаголючи: Спасайте себе з сього розворотного кодла. |
| 41 | Хто ж залюбки прийняв слово його, охрестились; і пристало того дня душ тисяч зо три. |
| 42 | Пробували ж у науцї апостолській, і в общинї, і в ламанню хлїба, і в молитвах. |
| 43 | Був же на кожній душі страх, і багато чудес і ознак робилось через апостолів. |
| 44 | І всї віруючі були вкупі, і все було в них спільне; |
| 45 | і продавали маєтки та достатки, і дїлили їх на всїх, як кому було треба. |
| 46 | І що-дня пробували одностайно в церкві, і ламлючи по домах хлїб, приймали харч в радостї і простотї серця, |
| 47 | хвалячи Бога й маючи ласку у всього народу. Господь же прибавляв спасенників у церкву що-дня. |
