1 | Петр та Йоан ійшли вкупі до церкви на молитву о девятій годинї. |
2 | І несено одного чоловіка, що був кривий від утроби матери своєї, котрого кладено що дня перед церковними дверима, званими Гарними, просити милостинї в тих, що входили в церкву. |
3 | Побачивши він Петра та Йоана, що хотїли ввійти в церкву, просив милостинї. |
4 | Споглянувши ж Петр на него з Йоаном, рече: Подивись на нас. |
5 | Він же дивив ся пильно на них, сподїваючись що від них прийняти. |
6 | Рече ж Петр: Срібла та золота нема в мене; що ж маю, се тобі даю. В імя Ісуса Христа Назорея встань і ходи. |
7 | І, взявши його за праву руку, звів угору, і зараз його ноги й колїна окрепились, |
8 | і підскочивши, став та ходив, і ввійшов із ними в церкву, походжаючи, та скачучи, та хвалячи Бога. |
9 | І видїв його ввесь народ ходячого й хвалячого Бога. |
10 | А знали його, що се той, що для милостинї сидїв коло Гарних дверей церковних, і сповнили ся страхом і дивом над тим, що сталось йому. |
11 | Як же держав ся сцїлений кривий коло Петра та Йоана, збіг ся до них увесь народ у ходник званий Соломонів, дивуючись. |
12 | І вбачаючи се Петр, озвав ся до народу: Мужі Ізраїльські, чого ви чудуєте ся сим? або чого так пильно до нас дивитись, мов би своєю силою або побожністю зробили ми, щоб ходив він? |
13 | Бог Авраамів, та Ісааків, та Яковів, Бог отцїв наших, прославив Сина свого Ісуса, що ви видали та відреклись Його перед Пилатом, як судив він відпустити Його. |
14 | Ви ж Сьвятого й Праведного відреклись, і просили дарувати вам чоловіка душогубця, |
15 | а Князя життя убили, котрого Бог воскресив з мертвих; Йому ми сьвідки. |
16 | І через віру в імя Його, сього, що бачите й знаєте, окрепило імя Його, і віра, що через Него, дала йому се сцїленнє перед усїма вами. |
17 | І тепер, брати, знаю, що через незнаннє зробили ви, як і князї ваші. |
18 | Бог же, що наперед звістив устами всїх пророків своїх про муки Христові, сповнив так. |
19 | Покайте ся ж і навернїть ся, щоб очистились од гріхів ваших, як прийде час покріплення від лиця Господнього, |
20 | і пішле наперед проповіданого вам Ісуса Христа, |
21 | котрого мусїло небо прийняти аж до часу новонастання всього, що глаголав Бог устами всїх сьвятих своїх пророків од віку. |
22 | Мойсей бо до отцїв промовив: Що пророка підійме вам Господь Бог ваш із братів ваших, як мене. Сього слухайте у всьому, що глаголати ме вам. |
23 | Буде ж, що всяка душа, котра не слухати ме пророка того, погубить ся з народу. |
24 | І всї пророки від Самуїла й після сих, скільки їх промовляло, також наперед сповіщали про днї сесї. |
25 | Ви ж сини пророків і завіту, що положив Бог з отцями нашими, глаголючи Авраамові: І в насїннї твоїм благословенні будуть усї народи землї. |
26 | Вам найперше, піднявши Бог Сина свого Ісуса, післав Його благословити вас, щоб кожен одвернувсь од лукавства свого. |