| 1 | Павел, слуга Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний на благовістуваннє Боже, |
| 2 | (котре наперед обіцяв [Бог] через пророків своїх у сьвятих писаннях,) |
| 3 | про Сина свого (народженого з насїння Давидового по тїлу, |
| 4 | обявленого Сина Божого в силї, по Духу сьвятости, через воскресеннє з мертвих), Ісуса Христа, Господа нашого, |
| 5 | (котрим прийняли ми благодать і апостольство на впокореннє вірі між усїма народами ради імени Його, |
| 6 | між котрими й ви покликані, Ісус-Христові;) |
| 7 | Усїм вам, що єсте в Римі, любленим від Бога, покликаним сьвятим: благодать вам і впокій од Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа. |
| 8 | Перш усего дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всїх вас, що віра ваша проповідуєть ся по всему сьвіту. |
| 9 | Сьвідок менї Бог, котрому служу духом моїм у благовіствуванню Сина Його, що без перестану спомни про вас роблю, |
| 10 | усе в молитвах моїх молячись, щоб колись довелось менї по волї Божій, прийти до вас. |
| 11 | Бажаю бо бачити вас, щоб передати вам даруваннє духовне для утвердження вашого; |
| 12 | се ж єсть утїшитись укупі з вами спільною вірою вашою і моєю. |
| 13 | Не хочу ж таїти од вас, браттє, що часто заміряв я прийти до вас (та й досї спиняло мене), щоб який овощ мати й між вами, яко ж і між иншими поганами. |
| 14 | Єленянам і чужоземцям, мудрим і нерозумним довжен я. |
| 15 | От же, що до мене, готов я й вам, що в Римі, благовіствувати. |
| 16 | Бо не соромлюсь благовіствування Христового, сила бо Божа на спасеннє всякому віруючому, Жидовинові перше, а потім і Грекові. |
| 17 | Правда бо Божа в йому відкриваєть ся до віри в віру, яко ж написано: Праведний вірою жив буде. |
| 18 | Одкриваєть ся бо гнїв Божий з неба на всяке нечестє і неправду людей, що держять істину в неправдї. |
| 19 | Тим, що розумне про Бога, явно в них; Бог бо явив їм. |
| 20 | Невидиме бо Його від создання сьвіту думаннєм про твори робить ся видиме, і вічна Його сила і божество, щоб бути їм без оправдання. |
| 21 | Тим, що знаючи Бога, не яко Бога прославляли або дякували, а осуєтились думками своїми і оморочилось нерозумне серце їх. |
| 22 | Славлячи себе мудрими, потуманїли, |
| 23 | і обернули славу нетлїнного Бога на подобину образа тлїнного чоловіка, і птиць і четвероногих і гаду. |
| 24 | Тим же й передав їх Бог нечистотї в похотях сердець їх, щоб сквернили тїла свої між самими собою. |
| 25 | Вони перемінили істину Божу на лжу і поклонялись і служили тварі більш Творця, котрий благословен на віки. Амінь. |
| 26 | За се передав їх Бог карі безчестя, бо й жінки їх обернули природню подобу на протиприродню; |
| 27 | так само й чоловіки, оставивши природнє вживаннє женського полу, розгорілись похоттю своєю один на одного, чоловіки на чоловіках сором роблячи, і заплату, яка подобала заблудові їх, у собі приймаючи. |
| 28 | І, яко ж не вподобалось їм мати Бога в розумі, передав їх Бог ледачому уму, робити неподобне, - |
| 29 | сповнених усякої неправди, перелюбу, лукавства, зажерливости, злоби, сповнених зависти, убийства, сварнї, підступу, лихих звичаїв, |
| 30 | осудників, поклїпників, богоненавидників, гордувників, хвастунів, пишних, видумщиків лихого, родителям непокірних, |
| 31 | нерозумних, ламателїв умови, нелюбовних, невблагальних, немилостивих. |
| 32 | Котрі, хоч Божий присуд розуміють, що хто таке робить, достоін смерти, не тільки самі се роблять, та й похваляють роблячих. |
